134 Не той Аргус (Аргос) Панопт, якого Гера колись перетворила на павича (див. «Міфи»), а аргосець Аргос із Аргоса. Його батько Данай був царем Аргоса і (згідно з Аполлодором) володарем першого корабля, який коли-небудь вирушав у море.
135 Ідмон справді помер, як ми дізнаємося згодом. Але він також здобув передбачену ним самим славу — бо ось я, тисячі років по тому, пишу про нього.
Аргос призначив своїм стерновим Тіфія, який узяв на облавок свого родича Авгія (він пізніше прославився жахливим станом своїх стаєнь) та Анкея, царя Самосу, який і сам був вправним стерновим. Афіна навчила Тіфія і Анкея так користуватися вітрилами, щоб «Арго» міг розвивати велику швидкість. Проте в джерелах не вказується, чи навчала їх Афіна шляхом внутрішнього натхнення, чи через прямий вияв. Тіфій також придумав ідею зі шкіряними подушками для сидінь веслярів, але не для їхнього комфорту, а щоб дозволити веслярам ковзати на своїх лавах назад і вперед; це додавало до кожного гребка силу їхніх ніг, а також силу їхніх спин. Хоча про це ще ніхто не знав, це нововведення згодом виявиться життєво важливим для експедиції.
Тим часом Ясон поширював новину. Навколо всієї Греції та її островів облетіла чутка про те, що організовується нове плавання, амбіційний квест безпрецедентних масштабів. Для нього збирали групу героїв, яка була потрібна, щоб укомплектувати команду корабля, яка допоможе всім учасникам здобути вічну славу. Будучи моряками на «Арго», вони стали відомі як аргонавти, і їхня місія полягала в тому, щоб допливти до Колхіди під командуванням Ясона та припровадити Золоте руно додому на материкову частину Греції.
Струмок бажаючих, які прибували до Іолка, незабаром перетворився на величезну течію. Спершу жменька, потім дюжини, а потім сотні кандидатів прибули до міста, прагнучи взяти участь у пригоді, яка неодмінно додасть блиску їхнім іменам і забезпечить процвітання їхніх родів. Якщо Пелій і почувався пригніченим чи відстороненим через очевидне захоплення людей сміливістю та впевненістю Ясона, не кажучи вже про загальне прийняття того, що його молодий племінник є законним царем Іолка, він був достатньо мудрим, аби це приховати. На людях Пелій демонстративно запропонував свою підтримку цій затії та з великою гостинністю й щедрістю ставився до всіх, хто прибував до Іолка, щоб отримати місце на облавку «Арго». Весь цей час він був щасливо переконаний, що ця місія буде самогубною і що Ясон ніколи не повернеться, щоб забрати свій трон.
Крім багатьох героїв, чиї імена запам’яталися тільки через їхню появу в списках аргонавтів, які передавалися нащадкам136, в їхні лави було зараховано деяких із найвідоміших постатей грецького світу — героїв, чия слава вже передувала їм або почала швидко зростати відразу після їхньої участі у цій пригоді. Такі герої, як Нестор із Пілоса, наприклад.
136 Вважається, що в історичній Давній Греції багато великих родів із Афін, Спарти, Коринфу, Фів та й узагалі з усього грецького світу заявляли, що хтось із їхніх предків був аргонавтом. Протягом багатьох поколінь поетам та історикам платили за те, щоб вони включали цих предків у «остаточні» описи подорожі «Арго», що надавало престижу родоводам багатих і могутніх. Із цієї причини не існує єдиного, авторитетного та загальновизнаного списку екіпажу чи маніфесту «Арго».
Він вижив і став безцінним радником грецького керівництва в Троянській війні, де його ім’я завжди асоціювалося з мудрою порадою.
Пелей із Егіни (не плутати з Пелієм із Іолка, злим дядьком Ясона) зголосився взяти участь у квесті разом зі своїм братом Теламоном. Кожен із них стане батьком героїв. Синами Теламона були Тевкр, легендарний стрілець із лука, і Аякс (Великий); вони обидва відіграють ключові ролі в облозі Трої. А єдиним нащадком Пелея від його шлюбу з морською німфою Фетідою, якому вдасться вижити, буде Ахілл — можливо, найславетніший і найдосконаліший із усіх героїв137.