Выбрать главу

— Що це за перешкода? — вимогливо запитав Ясон.

— Можу лише сказати, що без моєї допомоги вона знищить ваш корабель і спричинить смерть усіх на облавку.

Ясон повернувся до Калаїда та Зета.

— Ну що, хлопці? Вам вирішувати.

Близнюки обмінялися поглядами й кивнули.

— Ми це зробимо.

Поки Тіфій і ще двоє членів екіпажу «Арго» прибирали кам’яний стіл, дві інші пари братів — Теламон і Пелей, а також близнюки Кастор і Полідевк — було відправлено на пошуки їжі. Вони повернулися з кошиками, наповненими інжиром, оливками та яблуками, до яких було додано залишки запасів хліба та копченої риби з «Арго». Їжу було складено на кам’яному столі апетитними купками. Ясон провів Фінея на його місце на цьому бенкеті, тим часом усі аргонавти забралися на пагорб, за винятком Калаїда та Зета, які сховалися за деревом біля столу. Коли все затихло і пастка була готова, Калаїд тихо свиснув. Фіней простягнув руку і взяв інжир. Ледве він опинився на півдорозі до його рота, як із божевільним вереском із-за хмар випірнули дві гарпії. Одна вирвала інжир із пальців Фінея і з’їла його. Інша схопила купу фруктів своїми величезними кігтями, випорожнившись на решту. Тоді перша приєдналася до неї, щоб грабувати і псувати їжу157.

157 Будь-хто зі спостерігачів за поведінкою чайок у приморських містах, замислиться, чи це не вони надихнули історію про гарпій. Вони виривають у дітей ріжки з морозивом, а їхній послід укриває набережні та причали.

Калаїд і Зет із криком, від якого стигла кров, вискочили зі свого сховку. Розкрутившись, вони кинулися вгору, щоб спіймати швидкий порив вітру, який послав їм їхній батько. Гарпії вибалушили очі на своїх непростимо потворних людських обличчях, вони кричали від шоку, розкидаючи всюди їжу та фекалії.

Інші аргонавти вибігли на відкриту місцевість і спостерігали за тим, як гарпій переслідують у небі, та як вони зникають із поля зору.

Як потім брати розповідали Ясону, це була нелегка погоня. Перелякані гарпії з усіх сил змахували своїми крилами, долаючи величезну відстань у західному напрямку, але близнюки, що пливли за ними на своїй стрімкій течії повітря, зрештою наздогнали їх біля Плавучих островів158. Вони вже були готові схопити загарбників, коли їхній шлях перегородила раптова поява яскравої та різнокольорової арки в небі, з якої до них звернулася сама богиня веселки Ірида159.

158 Стамфаніон і Арпія, два острівці архіпелагу Гептані, або Іонічних островів, що розташовані на захід від материкової Греції. Строфади й донині залишаються важливою місцевістю для гніздування птахів.

159 Як і Гермес, Ірида була посланницею богів. Її барвисті якості дали нам назву райдужки ока (англ. iris of the eye) та всіх інших слів, що стосуються іризації веселки — сліди бензину у воді, щось у цьому роді. Як і гарпії, вона була донькою титаніди Електри.

— Облиште їх, Бореади, облиште моїх сестер. Їх послав Зевс, тож тільки він може вершити їхню долю. Облиште їх і знайте, що вони більше не турбуватимуть Фінея.

Тож близнюки повернули назад. На честь цього Плавучі острови почали називатись, як вони називаються і сьогодні, Строфади, або Поворотні острови.

Коли їхній батько Борей обережно опустив їх на землю в Салмідесі, поряд зі столом, близнюки побачили, що зіпсовану їжу вже прибрали, а Фіней із ентузіазмом поїдав свіжі запаси.

— Отже, — сказав Ясон, почувши історію про Іриду й її обіцянку, що Фінея залишать у спокої. — Ця «перешкода», що її, як ви стверджуєте, ми мусимо подолати, щоб досягти Колхіди...

— Так, так, — кивнув Фіней, поки сік інжиру капав із його підборіддя. — Від Припонтиди до Евксинського моря є лише один шлях160. Ви мусите пройти вузьку протоку, яку називають Сімплегадами, або Скелями, що зіштовхуються.

160 Чорне море для нас.

— Ми про них знаємо, — роздратовано сказав Ясон. — Несторе, розкажи йому свій план.

— Будь-який корабель, що наважиться спробувати пройти між цими скелями, буде розтрощений на шматки, — сказав Нестор. — Вони відчувають його прохід і стискаються, розчавлюючи все, що є між ними. Отже, мій план полягає в тому, щоб Аргос, Тіфій і його люди розібрали «Арго» на портативні секції, які ми зможемо перенести по суші від східного берега Припонтиди до західного берега Евксинського моря, таким чином повністю обходячи Сімплегади.

Фіней розбризкав навколо фрукти та хліб, пирхаючи від глузливого сміху.

— Обійти, кажеш? Боги милосердні, оце так план. Обхід. Земля між ними, ваша «обхідна земля», щетиниться бандитами, і деякі з них є лише наполовину людьми. Вони ховаються в кущах, пускають стріли і сидять, поки мандрівники не помруть від ран. Ви ніколи їх не побачите. Для всієї вашої команди м’язистих героїв буде краще повернутися додому, ніж утнути таку дурницю. Припустімо, вони підстрелять лише десятьох із вас — це все одно буде десять частин вашого корабля, які вам життєво необхідні. Обійдіть це.