Це все дурниці. Йому було про що подумати, окрім амурних справ. Він мусить придумати якийсь спосіб, що дозволить йому перемогти цих биків. Немає причин сидіти тут і не оглянути палац; він може знайти щось, що йому допоможе вигадати план.
Ерос випустив свою стрілу в груди Медеї та відступив назад. Вона відірвала погляд від таблички. Молодий принц Ясон ішов коридором в її напрямку. Чому вона раніше не помітила, який він красивий? О, мої небеса, він був більш ніж красивий, він був прекрасний! Це волосся, ця хода, ці очі, ця струнка, але мускулиста фігура. Вона встала.
— Ясоне!
Він побачив її.
— Ах, принцеса Медея, чи не так? Чи можете ви мені допомогти? Я шукаю...
— Я можу вам допомогти. Ходімо, ходімо зі мною.
Вона повела його за руку у той куток палацу, де вона зробила вівтар на честь Гекати. Вона повернулася до нього, її зелені очі спалахнули.
— Я допоможу тобі з трьома випробуваннями.
— Це чудово. Але чому?
— Чому? Тому що я кохаю тебе, Ясоне. Я кохаю тебе і поїду з тобою, коли ти будеш повертатися до Греції. Я завжди буду поруч із тобою.
Це могла бути лише робота Ероса. Мабуть, саме це й означав його сон. Ясон знав, що його молитви було почуто. І який це був чудовий спосіб, щоб відповісти на них. Ця Медея справді була дуже гарна.
— Я збираюся приготувати бальзам, мазь, — сказала вона. — Вранці ти мусиш натерти себе ним. Кожен сантиметр свого тіла, від маківки до підошов ніг.
— Навіщо?
— Це захистить тебе від вогню биків. Ти будеш невразливим протягом одного дня. Коли будеш намазувати себе, молися Гекаті. Це важливо. Я навчу тебе правильних слів. Ти мусиш їх вивчити.
— Я вивчу.
— Я кохаю тебе, Ясоне. Я зроблю для тебе все. Все, що завгодно.
Усе, що завгодно.
Вона пообіцяла це щиро.
Халкотаври
По один бік широкого огородженого поля цар Еет і його двір зібралися на платформі під великим навісом, який захищав їх од спеки та яскравого блиску полуденного сонця. Тим часом навколо інших трьох сторін поля зібрався натовп збуджених глядачів.
— Це буде достатньо криваво, — попередив Еет свою дружину.
— Люблю гарне видовище, — сказала Ідія, стримуючи позіхання.
— А ти, моя люба? — запитав Еет, звертаючись до своєї доньки Халкіопи. — Думаєш, ти зможеш витримати трохи кровопролиття?
Вона байдуже кивнула.
«Все ще засмучена через своїх синів», — подумав Еет. — «Скатертю їм дорога. Фрікса більше немає, тих його хлопців більше немає, незабаром і цього Ясона не стане. Усі, хто мені погрожував, зникнуть».
Тепер до них приєдналася його донька Медея.
— Ах, то ви не проти побачити трохи крові та кишок? — усміхнулася Медея.
— Я так цього чекаю, тату. — Абсірт забрався на платформу.
— Ні, мій любий... — сказав Еет рішуче, але з м’якими нотками у голосі, які він беріг лише для своєї наймолодшої дитини, «розради його старості», як він називав сина.
— Але ж тату!
— Ти занадто малий для цього. Скажи йому, Ідіє.
— Слухайся свого батька, дитино, — сказала Ідія, не повертаючись.
— Хлопчику твого віку не годиться таке бачити, — додав Еет. — Обіцяю, що компенсую тобі це. Завтра ми підемо дивитися на дракона. Як тобі таке?
Абсірт похмуро розвернувсь і поліз униз. Еет сплеснув руками й кивнув своєму стюарду, який подав знак музикантам.
Заграли сурми, натовп колхідців зааплодував, і Ясон виступив уперед, тримаючи в руках ярмо та збрую.
Це було найвеличніше видовище. Він був повністю голий, окрім щита й меча, і все його тіло сяяло на сонці.
«Ха! Цей дурень намазав себе олією. Це лише погіршить його ситуацію. Один вогневий залп від биків, і його шкіра миттєво спалахне. О, як це буде гарно!»
Знову пролунали фанфари, і в дальній частині поля відчинилися ворота. Звідти вибігли два величезні бики. Вони на мить зупинилися, шарпаючи землю своїми бронзовими копитами. Медея дивилася на Ясона, намагаючись не видаватися при цьому надто закоханою.
Еет глянув на неї.
«А вона і справді кровожерлива маленька істота, — подумав він. — Як моя улюблена донька».
У центрі поля Ясон кинув на землю ярмо та збрую і почав бити своїм мечем по щиту. Натовп схвально закричав. Бики підвели очі й заревіли. З полум’ям, що виривалося з їхніх пащ, та димом, що валив із їхніх ніздрів, вони кинулися в атаку.
Ясон твердо стояв на своєму місці.
— Присягаюся богами, цій мазі краще спрацювати, — пробурмотів він собі під ніс, поки бики мчали йому назустріч.
Коли вони наблизилися, його огорнуло полум’я, але він нічого не відчув. Відскочивши вбік, він ударив щитом першого бика, який одразу спіткнувся. Інший повернувся до нього і відправив вогняну кулю просто йому в обличчя. Ясон ударив його у бік мечем, і ревіння тварини перетворилося на вереск.