Выбрать главу

— Пробачте, що це зайняло так багато часу, — сказав Ясон, — але Колхіда далеко, і на нашому шляху ми зустріли одну чи дві перешкоди.

Під цікавими поглядами своїх придворних Пелій зробив усе можливе, щоб мати задоволений вигляд.

— Я приймаю це Руно. Воно справді виглядає справжнім. А тепер можете йти.

Вони відступили. Відразу стало зрозуміло, що Пелій не має наміру відмовлятися від свого трону. Більше того, Ясон дізнався, що його батько Есон та мати Алкімеда мертві. Дехто казав, що їх було страчено Пелієм разом із його молодшим братом Промахом; інші розповідали, що збожеволілий від горя Есон отруїв свою дружину та сина і впав на власний меч після того, як Пелій сказав йому, що «Арго» точно затонув, і всі, хто був на його облавку, загинули.

— У будь-якому разі, — гірко сказав Ясон, — Пелій несе відповідальність за їхню смерть.

— Дозволь мені розібратися з ним, любий, — сказала Медея. — Він твій родич, тож буде неправильно, якщо ти забереш його життя. Ти знаєш, якими метушливими бувають боги та смертні у таких випадках.

Медея подружилася з дев’ятьма доньками Пелія, Пеліадами185: Алкестою186, Алкімедою187, Антиноєю, Астеропеєю, Евадною188‚ Гіппотоєю, Медузою (не Горгона), Пелопією та Пейсідікою.

185 Не плутати з Плеядами, Сімома сестрами, доньками Атласа та Плейони.

186 Пізніше її завоював Адмет, і вона запропонувала померти замість нього. Якщо ви пам’ятаєте, Геракл боровся зі Смертю за її душу.

187 Таке ж ім’я, як і в матері Ясона, що збиває з пантелику.

188 Це ім’я дуже вирізняється серед інших, чи не так? Воно було єдиним, яке не підкреслила програма перевірки орфографії. «Евадна» означає «дуже свята», що змушує мене, хоч як дивно, згадати про Евандера Голіфілда, видатного американська боксера.

— Так сумно, що ваш батько старіє, — сказала вона їм. — Мій власний батько, Еет, на двадцять років старший за Пелія, але вигляд має — і поводиться — так молодо, що міг би бути його онуком.

— Як це можливо? — запитали доньки.

— Гадаю, що ви чули про мої сили, — сказала Медея.

— Люди кажуть, що ти відьма! — вигукнула Пелопія.

— Мені ніколи не подобалося це жахливе прізвисько. Віддаю перевагу слову «чаклунка». Так, є способи, що дозволять омолодити вашого батька, але я не думаю, що вам це цікаво...

— О, нам цікаво, нам цікаво! — закричали дівчата, які дуже любили свого батька.

Тоді Медея продемонструвала їм жахливий фокус. На очах у приголомшених дівчат, які спостерігали за нею, роззявивши рота, вона взяла старого барана й перерізала йому горло, а потім розрізала його на маленькі шматочки, які кинула у великий казан. Тоді вона засипала туди магічні трави і зробила над ним драматичні паси руками. Раптом почулося мекання, і з казана вискочило живе ягня, яке помчало геть189.

189 «Шукати соску вівці, щоб смоктати молоко», — як досить мило висловився про цю подію Овідій.

Дівчата ахнули й заплескали в долоні.

— Це вам, — сказала Медея, простягаючи їм мішечок із травами. — Тепер ви спробуйте. І не забувайте рухати руками саме так... — Вона повторила ті містичні жести, які робила над казаном.

Дівчата побігли до кімнати Пелія, де він дрімав після обіду. З криками радості та хвилювання вони перерізали йому горло та порізали його на шматки. Вони принесли закривавлені шматки його тіла до казана, вкинули їх туди, посипали їх травами та зробили магічні паси руками. Затамувавши подих, вони чекали, коли з казана вистрибне омолоджений Пелій, але, як не дивно, він цього не зробив.

Коли вони, ридаючи, пішли до свого брата Акаста і розповіли йому, що вони зробили, він одразу зрозумів, що дівчат обдурили.

— Вона дала вам не ті трави, дурепи190!

190 Набагато імовірніше, що це був магічний трюк, аніж справжнє чаклунство. Не сумніваюся, що мої друзі, чудові Пенн і Теллер, могли б ідеально це відтворити. Це дуже в їхньому стилі — їхньому часто моторошному та вражаюче хворому стилі. У певному розумінні вони є Медеями нашого часу.

Акаст улаштував для батька не тільки пишний похорон, але й похоронні ігри. Вони мали стати найвідомішими та найславетнішими в історії; їх змогли перевершити лише ті ігри, які через покоління влаштував Ахілл, аби вшанувати смерть свого коханого друга Патрокла, вбитого Гектором перед мурами Трої.