204 Наскільки я можу зрозуміти, ім’я Аталанта означає «рівна за вагою» — досить дивний вибір імені для дівчини. Але, можливо, вона дістала це ім’я тому, що чоловіки, які її знайшли, вважали її рівною собі.
Якось її загнали в глухий кут два кентаври, напівлюди-напівконі, гібриди, які славляться своєю точністю та швидкістю стрільби з лука. Тоді Аталанта випустила дві стріли, які влучили у свої цілі ще до того, як кентаври спромоглися навіть підняти свої луки. Слава про неї швидко поширилась, і незабаром усі в середземноморському світі почули історії про прекрасну дівчину, що присвятила себе Артеміді, яка бігала швидше і стріляла влучніше за будь-якого чоловіка.
І коли Артеміда прокляла сусіднє королівство жахливим вепром, який убивав людей і знищував їхні посіви та худобу, саме Аталанта, найвірніша служниця та прихильниця богині, мала зняти це прокляття.
Калідонський вепр
Якось громадяни та правителі міста-держави Калідон, що було частиною королівства Етолія, яке тепер називається Фессалією, почали нехтувати своєю відданістю богині Артеміді. Це ще були часи, коли було необачно нехтувати будь-яким ревнивим божеством, а особливо — цнотливою мисливицею місяця. Щоб покарати їх за таку образу її честі та гідності, Артеміда послала до Калідону жахливого кабана205 з гострими, як бритва, бивнями, що були завбільшки з гілки дерева, та ненаситним апетитом до кіз, овець, корів, коней і немовлят. Він витоптував посіви, спустошував виноградники та комори і, як щури Роберта Браунінга в Гамельні206, кусав немовлят у їхніх колисках та жер суп просто з черпаків кухарів. А тоді стало набагато гірше. Люди, що жили в сільській місцевості, зі страху втекли за мури міста, і незабаром їм усім почав загрожувати голод.
205 Той самий, що вбив царя Самосу Анкея, перш ніж той отримав можливість скуштувати своє вино.
206 Мається на увазі легенда про Гамельнського щуролова.
Ойней, цар Калідону, — у своєму надмірному поклонінні Діонісу207 та нехтуванні іншими олімпійцями — був безпосередньо відповідальним за гнів Артеміди, тому він узяв на себе обов’язок вигадати спосіб позбавити рідну землю від лютого кабана. Він розіслав звістку по всій Греції та Малій Азії:
207 Його ім’я означає «людина вина».
«Калідонське полювання починається за місяць. Нехай у ньому візьмуть участь тільки найсміливіші та найкращі мисливці. Нагородою для того, хто завдасть смертельного удару, стане право зберегти мисливські трофеї: бивні та шкуру звіра. Але, що найважливіше, йому будуть належати вічна слава й шана в анналах історії як переможцю Калідонського вепра і як найвеличнішому герою епохи».
Багато з тих, хто відгукнувся на заклик Ойнея, були колишніми аргонавтами, в тому числі з самим Ясоном208, які знудилися від повернення до спокійної сірості домашнього життя після пригод із товаришами та захопливих пошуків Золотого руна. Було вирішено, що загін мисливців очолить син Ойнея, принц Мелеагр, який і сам був видатним членом екіпажу «Арго».
208 Не зовсім зрозуміло, коли саме в насиченому житті Ясона сталася ця пригода. Зазвичай припускають, що вона відбулася між поверненням «Арго» та його втечею з Іолка після смерті Пелія.
Хоча він про це й не знав, над Мелеагром висіло дивне прокляття, і нам варто повернутися назад у часі до миті його народження, щоб дізнатися про це детальніше. Як я вже сказав, Мелеагр був сином Ойнея, але є імовірність, що Арес, бог війни, також відіграв певну роль у його народженні. Як ми вже знаємо, це характерна риса для героїв тієї епохи. Проте точно відомо, що його матір’ю була дружина Ойнея, цариця Алтея, яка походила з видатного царського роду, іноді відомого — завдяки своєму патріарху Тестію — як Тестіади. У неї було чотири брати, маловідома сестра на ім’я Гіпермнестра, чиє ім’я, безсумнівно, має знову увійти в моду209, і ще одна сестра на ім’я Леда, чий сексуальний досвід із Зевсом у формі лебедя буде надихати ще багатьох майбутніх митців крізь віки. Її історію розповім іншого разу. Наразі наша увага зосереджена на Алтеї, яка лежала з Ойнеєм (або, можливо, Аресом) і через дев’ять місяців народила хлопчика Мелеагра.
209 Роберт Грейвз стверджує, що воно означає «надмірне залицяння».
Це були складні пологи, і, втративши багато сил, Алтея поринула в глибокий сон. Немовля лежало й белькотіло у своїй колисці біля вогню. Мати продовжувала спати.
У цю мирну сцену вирішили втрутитися три долі, мойри. Цього малюка, який цілком міг бути сином Ареса, чекає важливе майбутнє, і долі мали повідомити це своїм звичним способом.