Всі зловісно мовчать.
Поїзд зупиняється, чути крики «Приїхали!» і погрозливий гуркіт моря.
Дія п’ята
Веранда з самоваром.
На морі здіймається шторм.
Кацапи сидять на веранді.
Алєксандр. Пагодка-то, а, Надєжда? Хозяїн собаку-то нє вигоніт.
Надєжда. Єслі б знала, что ти такой долбойоб, я б с Трофімом лучше б на Сєлігєр с’єзділа, чєм с тобой тут Му-му за уши тащіть.
Алєксандр. Ти мєня, Надєжда, нє злі. Я тєбє за Трофіма матку вивєрну наізнанку!
Входять Опанас, Толя, Миша і Гриша.
Миша. О, диви, кацапи!..
Гриша (з московськім акцентом). Как пагодка в Масквє?
Владімір. Я что-то юмор-то нє понял…
Опанас. Хуйня якась! Кацапи всєгда такі понятливі, а нє понімают.
Опанас (грізно підходить до Владіміра). Знімай штани, їбать буду!
Ємєльян. Пазвольтє, ви ж нє у сєбя дома!
Миша пиздить Ємєльяна. Миша, Гриша, Опанас і Толя пиздять кацапів. Кацапи кричать дурними голосами.
Надєжда. Жлоби проклятиє, я вас нєнавіжу! Я б вас всєх растрєляла!
Опанас (пиздить Надєжду). Мовчи, курва, када мужчіни разгаварівают!
Зойки стихають, на морі гуде шалений шторм, кругом лежать побиті тіла кацапів.
Толя. Папа, кажись, піздєц.
Опанас (пиздить його). Скіки тєбя учіть можна, блядь, шоб ти не матюкався? Батько для тєбя шо, мєсто пустоє?
Раптом роздається жахливе сичання.
Це кацапський самовар – він закипів.
Він сичить, сичить, перекриваючи шторм, і грізно підскакує на місці.
Всі з пострахом дивляться на самовар.
Під звуки самовара завіса повільно закривається.
Йоко i самураї
Японський містичний трилер-бойовик
Сценарій
Дійові особи
Бабайота, самурай.
Йоко, жінка Бабайоти.
Сімамура, самурай–найманий вбивця.
Ісідзукурі, безпринципний самурай.
П’ять самураїв, друзі Сімамури, самураї-покидьки.
Перший, другий і третій самураї, самураї-ґвалтівники.
Сікура, японське дерево, що весь час цвіте.
В хащах японського очерету чвалає самурай Сімамура.
Гострі червоні оченята на його потворному обличчі раз у раз зиркають у різні боки, один довжелезний меч чіпляється за очерет, другим Сімамура прорубає собі шлях.
Поступово кремезна самурайська постать зникає, залишаючи за собою слід в очереті, як буває, коли по лісу гуляє дикий кабан.
Японський пагорб, на якому цвіте сікура. Біля неї стовбичить, приклавши руку до чола, самурай Ісідзукурі. Він напружено дивиться в очерет. Очерет зловісно шелестить.
Очеретяні хащі. Ними чвалає Сімамура. На його звіряче обличчя сідають комарі і з насолодою п’ють самурайську кров.
Пагорб, на якому цвіте сікура і стовбичить Ісідзукурі.
Ісідзукурі напружено дивиться в очерет. Раптом з боку, протилежного тому, в який дивиться Ісідзукурі, з’являється Сімамура.
Сімамура підходить до Ісідзукурі ззаду і голосно кричить.
Сімамура. Ти приніс гроші?!!
Ісідзукурі спочатку лякається і хапається за меча, а згодом впізнає Сімамуру.
Ісідзукурі. Ось тримай.
Сімамура. Мало.
Ісідзукурі. Більше не дам.
Сімамура. Ти гімно, а не самурай. На, ось тобі!
Сімамура витягає меча і кидається на Ісідзукурі. Тривала бійка, під час якої Сімамурі вдалося заширяти мечем в живіт Ісідзукурі.
Ісідзукурі падає, з сікури на нього меланхолійно осипаються квіточки.
Ісідзукурі. Добий мене, шоб не було конфузу.
Сімамура. Яке твоє останнє бажання?
Ісідзукурі. Вбий Бабайоту, я ж заплатив тобі за це.
Сімамура рішуче ширяє мечем в Ісідзукурі і витирає об його хакама закривавлене лезо.