— Так, — кивнув старий, — я чув. Ми більше не воюємо з ящерами, — він повернувся до крісла, підтягнув довгі ноги, наче знов пірнув у тісняву рятувальної капсули. З-під лоба глянув на імператора й майже прошепотів:
— А скільки людей поклали на тій війні. І яких людей.
— Поява демона все змінила.
— Звісно, все списали на демона, — Відморозок на мить закрив очі. — Добре, нехай буде, як ви кажете… Перевіряйте.
— Це офіційна згода? — уточнила Сайкс.
— Так.
— І що ж ти знайшов на Альфі? — повернув до первинної теми Охоронець прав і свобод світів.
— Між іншим, щодо моїх предків, — старий пілот відкрив очі, проте тепер він дивився не на того, кого називав братом, а на Преподобну. — Двох моїх рідних тіток свого часу забрала Піфія. Ви, хоч би що там було, не погордували моїми рідними… Їхні онуки і правнучки займають у вашій ієрархії чільні місця.
— Так, — підтвердила Сайкс. — Їх було відібрано саме завдяки унікальній генетичній матриці. Онука однієї з твоїх сестер нині є членом Ради Двадцяти Трьох. Ти маєш зрозуміти, що ніхто не збирається полювати на «народ М». Більше того, ми думаємо, що Темного більше цікавить не наш народ…
— Наш? — примружився на піфійку старий.
— Я також з «лінії М», як і вся правляча ієрархія моєї планети, — підтвердила Преподобна. — Так-от, за нашими припущеннями, Темного більше цікавить інша, ще загадковіша та чисельно вужча частина землян. З легкої руки нашого доброго приятеля Яна її вже звикли називати «осьовим народом», або ж «лінією С». Нам досі не відомі ті генетичні або ж інші маркери, за допомогою яких можна було б ідентифікувати «осьових». Ми навіть не знаємо, чим саме вони можуть відрізнятись від домінуючої «лінії Т» і меншої «лінії М». Тим більше що об’єктивні відмінності між двома останніми мінімальні.
— Цікаво, які ж?
— Я можу перелічити номери мутацій та зачеплених ними генів, але ж тобі, неспеціалісту, вони нічого не скажуть.
— Маєш рацію, — після хвилинних роздумів кивнув Відморозок. — Але що дають нам ці мутації?
— Значне, порівняно з представниками «народу Т», розширення інтуїтивного горизонту, здатність відчувати тонкі плани буття та кордони між вимірами. Практично всі видатні еспери та провидці належать до «народу М».
— То я також можу… відчувати тонкі плани буття?
— Це треба перевірити.
— А він, — Відморозок показав на Еарлана Третього, — також належить до «емів»?
— Ні, наш імператор з «лінії Т».
— Хоч в чомусь я його перевищив.
— Наші переваги над «народом Т» не надто суттєві, — зауважила Сайкс. — Тим більше що в «лінії Т» є безліч кластерів з різноманітними здібностями, яких не маємо ми. Наприклад, у нашої лінії практично відсутні генетичні переваги, пов’язані з війною і виживанням в екстремальних умовах.
— Це як касти брахманів і кшатріїв?
— Таке порівняння не точне, але як образне є допустимим, — погодилась Преподобна.
Деякий час усі троє мовчали. Кожний думав про своє.
Першим порушив мовчанку Відморозок:
— Ті «осьові» живуть на Землі?
— Принаймні жили до початку великої космічної експансії.
— А тепер?
— Невідомо.
— А відомо, чим, скажімо, вони займаються?
— Серед іншого, ховають від решти людей, а можливо, й від Темного одну з древніх іграшок. Такий червоний камінчик, за кольором та твердістю подібний до корунду. На Землі його називали Жезлом Сили, а також Оком богині Бау.
— Зірка Каїнітів, — кивнув Відморозок.
— …? — очі Сайкс потемніли, зіниці звузились; вона немов почула віддалений заклик.
— Альфійська Пророчиця двічі казала про Зірку Каїнітів, — пояснив старий. — Про камінь, що вважається священним спадком нащадків Каїна. Про вічні мандри охоронців Зірки. Про хижий спадок, що йде слідами своїх отримувачів. Пророчиця казала: хижий спадок ховає у собі суд.
— Суд?
— Можливо, це якась алегорія. У картах Таро є карта з такою назвою.
— Каїн — це ж персонаж релігійної книги? — імператор також дивився на піфійку. Він подумав, що Сайкс опинилась на порозі одного з тих осяянь, що складали таємну — а хтось казав: справжню — історію Планети Жінок.
— Каїніти, свідки Сильного… — піфійка немов пробувала ці слова на смак, перевіряла їх на присутність живої магії. — Це може стати напрямком.
— Підказкою? — імператор намагався триматись на одному щаблі розуміння з Преподобною.