— Де ви його ховаєте? Тут, на «Платиновому» чи в Довгих печерах?
— Він… усюди…
— Де саме, точніше? — шериф скоригував пристрій, червоні хвилі стали ширшими.
Клон захрипів.
Відтак хрип перейшов у спазматичні крики.
Орбаль дав йому викричатись, констатував остаточне згасання синіх острівців й зменшив активність психозонда.
— Краще сказати правду, інакше… Інакше я відправлю зонд ще глибше, дуже глибоко, — пообіцяв він клонові.
— Він поведе нас на бій… з пустелі… — прошепотів клон.
— Що за пустеля?
— З Чорної гори, зі священного місця бою.
— Оце вже щось… — кивнув шериф, дивлячись на зелені індикатори детектора брехні. — Це ж та гора, в якій у п’ятдесят шостому Четвертий флот підсмажив ваших вождів?
— Ми помстимося…
— Звісно, — шериф стомлено відкинувся на бильце крісла, — ви, довбаки безмозкі, помститесь, зруйнуєте два-три куполи… А потім вас заллють отрутою, підсмажать, і все повернеться на кола повторень.
— Цього разу не підсмажите.
— Так думали і в п’ятдесят шостому, і раніше.
— Він не просто клон, ідіоте. Він Зоряне Дитя, перлина з Рубінової Мушлі. Він істинний бог, що трощитиме м’які голови виродків одним лише поглядом. Трощитиме сміючись, трощитиме, трощитиме, трощитиме…
— Телепат?
— Які ж ви дурні, — клон затрясся в пекельній подобі реготу. — Яка ж ви нікчемна цвіль…
— Кола повторень… — Орбаль вимкнув психозонд, помасирував собі чоло над очима, відтак наказав помічникові:
— Відправте на демонтаж.
Ми встигли, підсумував він. Коли генерал Марков прилетить на «Платиновий», буде що йому доповісти. Чорна гора майже поряд, а під нею смердючий клонський мурашник. Здоровенне кубло, куди поліція не потикалась вже багато років. Проте й звідти можна дістати того Ленго.
Не без труднощів, зрозуміло, але можна.
За півтори години, у просторому приміщенні, яке правило поліції за оперативний штаб, Марков слухав Орбалеву доповідь, розглядаючи тривимірну схему підземель Чорної гори. Років із десять тому він брав участь у зачистці тамтешніх катакомб. І без інженерної аналітики генерал помітив: мережа печер і тунелів відтоді значно розвинулась. Нові катакомби сягали не лише північних рудників і промислової зони; вони тягнулись до житлових куполів агломерації Ліфанія й до інших підземних кубел, що зачаїлись у печерах та закинутих виробітках навколо космодрому. Клони-втікачі, що обжили гору, часу не гаяли.
Марков підозрював, що та давня зачистка була однією з останніх, якщо не останньою. Ще за часів його служби на Тіронії поліцейські сили припинили масштабні операції проти диких клонів і контрабандистів. Імперський уряд тоді почав повсюдно проводити політику стримування. Короткозорість тодішніх міністрів тепер вилазила колонії боком.
— …За агентурними даними, — доповідав тим часом шериф, — нам відомо, що в Чорній горі тепер базуються дві банди. Одну очолює такий собі Хмур, що постачає на рудники наркоту та «контрабас», а другу ми кваліфікуємо як підривну секту, про лідера якої знаємо лише з розповідей агентів і називаємо «Лікарем». Його справжнє ім’я клонам заборонено вимовляти, але нам відомо, що він з серії…
— Ці два угруповання ворогують поміж собою? — перебив генерал.
— Ворогують, сір, але задля революції вони забудуть про ворожнечу.
— Їхня чисельність?
— У Хмура сто тридцять бійців плюс їхні сім’ї, а у Лікаря десь триста – триста п’ятдесят адептів, із них бійців до півтори сотні. Вони всі добре озброєні та затяті.
— Чим вони там харчуються?
— Там є підземні плантації, сір. Хмур отримує харчі з рудників та заводів в обмін на наркотики. Я також не виключаю, що в них є молекулярний синтезатор.
— А генератори в них є? Звідки вони беруть енергію для плантацій і синтезатора?
— Є дані про енергоблок на холодному синтезі.
— Звідки?
— Дані?
— Ні, термоядерний енергоблок. І хто там його обслуговує?
— Клони навчились ремонтувати та модернізувати техніку з закинутих куполів.
— Невже? — Марков вдивлявся у схему. — Бачу, за той час, що мене тут не було, багато чого помінялось. Енергоблок у бандитському кублі, синтезатори… П’ять-шість років тому таке б й у страшному сні не приснилося.
— Так, сір, — погодився Орбаль, — дещо змінилося. На жаль.
— Я ще можу уявити, що клони відремонтували і перетягнули до Чорної гори обладнання для гідропонних плантацій, або старі молекулярні синтезатори. Але цілий термоядерний енергоблок…