— Я розумію вас, Сайкс… Тоді, з вашого дозволу, я перейду до головного. Я думаю, що людству вдалось подолати обмежуючу дію регуляторів і запобіжників. Але ми й досі не зрозуміли цього.
— Невже? — Преподобна раптом здогадалась, куди веде старий самітник.
Вона не стримала посмішки. Так ось чому цей дивак не здав Наталію.
— Саме так, — голос Каспета зміцнів. — Створивши клонів, ми подолали родове прокляття наших творців. Це ж знамените подвійне заперечення Гегеля. Вироджене сучасне людство заперечило цілісність та органічність давнього людства. Але ця органічність повернулась до нас у вигляді клонської спільноти. На неї не діють регулятори, вони є істинним майбутнім нашої раси.
— Як ви любите оту вашу діалектику, Геле, — похитала головою Сайкс. — З неї ви щойно вивели твердження, яке вже третє століття повторюють вожді усіх без винятку клонських повстань.
— Істина не перестає бути істиною, якщо її повторюють недостойні.
— Я б могла довго сперечатись з вами, але не буду. Сьогодні дивний день, несподівано дивний. День виповнення. Такі дні випадають раз на століття, якщо не рідше. Сьогодні, Геле, я на вашому боці. Й на боці тієї клонки, яку ви десь тут, — піфійка обвела очима Каспетів кабінет, — ховаєте.
Старий учений навіть оком не змигнув. Сайкс лише відчула, як приплив крові до мозку плутає його думки.
«Ти молодець, Геле», — подумки похвалила піфійка Каспета.
— Я вас не розумію, — сказав той.
— Якби я мала намір арештувати Наталію Лао, я би просто прислала сюди гіперів.
Він кілька довгих, дуже довгих хвилин мовчки дивився на піфійку, відтак кивнув. Тепер вона бачила думки старого чітко, немов він вирізьблював їх на мідній дошці.
«Так, — подумки, проте так, щоби він вловив, підтвердила його висновки радниця імператора, — я могла б прислати не лише гіперів, але й цілий флот із штурмовими дивізіями. Так, Геле, я маю таку владу, й ще більшу. Але зараз ідеться не про арешт і навіть не про долю клонської жриці. Ставки набагато вищі».
Вона послала йому видіння.
Сайкс не була такою вправною менталкою, як Святі Матері Магонії, або ж Преподобна Тарасваті. Вона зібрала всі свої сили й здібності, щоб він зрозумів, про що йдеться.
Обличчя Гела Каспета ледь поблідло, губи стиснулися і розпружились зморшки над бровами. Він заплющив очі і, здавалось, молився. Кабінетну тишу наповнила відчутна енергія, і повітря немов погарячішало.
— Я не знав, що вона вагітна, — нарешті порушив зовнішнє мовчання Каспет.
— Ви повинні зробити так, щоби Наталія і ваш онук не вчинили дурниць. Вже немає потреби гратися у партизанів.
— Зробити? Що саме?
— Не мені вчити таку досвідчену та передбачливу людину, як ви, Геле.
— Добре, — кивнув господар дому й на диво легко підвівся з крісла. — Я спробую.
Рей Блісс отримав повідомлення про розмову Сайкс з Каспетом за кілька хвилин після того, як астрофізик рушив до свого секретного підземелля. Ще раніше супремус Квантової Цитаделі прозвітував щодо зацікавлення, яке Преподобна проявила до файлів Наталії Лао. Відтоді як Блісс зайняв посаду координатора авреліанського управління Служби Запобігання, він тримав справу ноланської втікачки під особистим контролем.
Все ж таки старий сховав клонку у своєму домі, констатував координатор.
Він про щось таке здогадувався, але не зміг передбачити, що підтвердження його припущенням знайдеться при таких мутних обставинах. За клонкою, всупереч сподіванням, прийшов не агент ворога. За нею прийшла радниця імператора. Все, що Блісс знав про Преподобну Сайкс (а знав він достатньо), змушувало його припинити подальшу розробку цієї справи і забути про високоспеціалізований виріб з обмеженої серії КМ0981, що злочинно отримав прізвище Лао та громадянство планети Аврелії.
Проте Рей Блісс не належав до тих посадовців Джи Тау, в котрих кар’єрні страхи переважали над шляхетнішими мотиваціями. Він був вихідцем зі старої офіцерської династії. І хоча родина Бліссів й не мала сімейної Зали Предків, вона все ж таки зараховувала себе до тієї служилої аристократії, котра ніколи не поступалась принципами ані перед намісниками узурпаторів, ані перед всевладними піфійськими телепатками.
Він не часто одягав адміральський мундир, але цього разу обставини вимагали огорнутись театральною величчю військових чинів, над якою сам координатор часто-густо підсміювався. З усіх мундирів, передбачених для його рангу статутами Зоряного Флоту та Служби, він обрав найрозкішніший — сніжно-білий, парадний, розшитий натуральною золотою ниткою та прикрашений трьома рядами орденських планок. Цей мундир він одягав лише один раз, коли отримував звання контр-адмірала. Сповнений відчуття своєї приналежності до історії, у супроводі загону гіперів, Рей Блісс залишив резиденцію Джи Тау.