Йоганн Марлоу проживав у вражаючій віллі на Вікторіяштрасе — так було частково тому, що не все було там створено для того, щоб вражати. Не було ніяких озброєних бандитів, які тинялися навколо його власності, а присутність Ліанга здавалася достатнім захистом для Марлоу. Саме китаєць відчинив Рату двері. Рат озирнувся. Сучасні меблі свідчили про наявність у господаря набагато більш витонченого смаку, аніж ті буржуазні речі в будинку Гюго Ленца.
Вони пройшли весь будинок, поки не вийшли на терасу. Доктор М. стояв у саду без сорочки, цілячись стрілою із лука у велику мішень, що стояла на іншому кінці великого саду. Чоловік був більш мускулистим, ніж Рат міг припустити. Він дуже спокійно прицілився і не дозволив відвідувачеві себе потурбувати, хоча, як зазначив про себе Рат, він, мабуть, помітив його краєм ока. Зрештою Марлоу відпустив тятиву, стріла полетіла вперед і розрізала повітря, перш ніж потрапити в ціль.
— Моя вам повага, — сказав Рат.
Марлоу опустив лук і повернувся.
— Ви коли-небудь займалися стрільбою з лука, пане інспекторе? — запитав він.
Рат похитав головою.
— Ви повинні це спробувати. Надзвичайно заспокоює, — усміхнувся Марлоу. — Більше того, — додав він, — це ідеальний спосіб безшумно вбивати на великій відстані.
— Індіанський метод, — сказав Рат. — Ви навчилися цього в Штатах?
— Вони зараз використовують іншу зброю. Переважно пістолети-кулемети Томпсона.
— Ви багато про це знаєте.
— Що це за інсинуації? Так, я кілька разів був у Штатах. Один раз у Чикаго, двічі в Нью-Йорку. Куди ви хилите?
— Ви справді не знаєте Ейба Ґольдштайна? Не маєте з ним нічого спільного?
— Ні, якого біса! У чому справа?
— Цікаво, чому ви тоді допомогли йому втекти з готелю?
— Перепрошую?
— Це ви влаштували покоївку в «Ексельсіор», чи не так?
— Інспекторе, не говоріть загадками. Розкажіть мені, що відбувається і що ви хочете від мене дізнатися. Тоді, можливо, я теж зможу вам допомогти.
— Хіба не дивно, що незадовго до прибуття Ґольдштайна до Берліна одна з ваших працівниць починає працювати покоївкою в тому самому готелі, де зупинився цей чоловік? Вона мала просто стежити за ним? Чи допомогти йому втекти від виснажливого поліцейського стеження?
— Працівниця? Про кого ви говорите?
— Бозецькі. Маріон Бозецькі. Танцівниця з «Підвалу Венери».
— Маріон? Вона давно не працює у нас. Себальд зрештою вигнав її.
— Чому?
— Невелика проблема з лояльністю. Вона працювала неповний робочий день на іншого роботодавця, а ми не могли цього дозволити.
Марлоу замовк на мить, ніби задумавшись.
— Можливо, вам варто з ним поспілкуватися, ймовірно, це він влаштував її в готель.
— Із задоволенням. Чи не могли б ви сказати мені, що це за загадковий роботодавець?
— Дуже загадковий роботодавець, пане комісаре! — Марлоу голосно розсміявся. — Ваші колеги. Тобто ваші колишні колеги. Ви знаєте: відділ «Е».
Рат давно не ступав у цей довгий коридор, особливо рано- вранці. Він зустрів лише кількох колег і жодного знайомого. Обидва офіцери, з якими він тісно співпрацював у відділі моралі, були мертві, а з іншими він не мав особливих справ. Це й не дивно, адже він не пропрацював у цьому відділі й двох місяців, і ці два місяці були декілька років тому.
Проте, схоже, він справив незабутнє враження на начальника відділу.
— Інспекторе Рате, — сказав Вернер Ланке й підвівся, щоб потиснути Рату руку. — Який сюрприз! Ви ніколи не були в штабі так рано. — Він кивнув на Кірі. — Не знав, що ви стали собачником.
Вернер Ланке розсміявся над своїм жартом, а Кірі помахала хвостом, ніби розуміючи, що говорять про неї. Рат скривив обличчя в доброзичливій усмішці. Він був прохачем, тому мав гарно поводитися. Навіть якщо його з начальником поліції моралі пов’язувала взаємна неприязнь. Він давно отримав прізвисько Кривий Ланке. Чоловік так сильно зігнувся, що його офіційний зріст, зазначений у посвідченні особи, який складав один метр вісімдесят дев’ять сантиметрів, став приблизно один метр вісімдесят. Ця поза робила чоловіка трохи схожим на стерв’ятника, і це відчуття підсилювалося завдяки його видатному носу і пронизливим очам, які більшість часу мружилися на навколишніх поверх окулярів для читання.