Її очі кліпали, шукаючи його. Так вона прокидалася майже кожного ранку, відколи знала його: його обличчя було першим, що вона бачила зранку. Частіше за все він вже сидів із недопалком в зубах й дивився на новий день. Тим болючіше було усвідомлювати, що його більше немає, що він ніколи не буде поруч, ніколи не посміхнеться їй вранці і не запитає: «Сніданок?», а тоді подасть їй свою цигарку.
Раптом денне світло, що лилося ззовні, здалося таким же брудним та сірим, як і ці вікна, а день, що лежав перед нею, став таким же гірким, отруєний неприємним присмаком ночі, що все ще лишався на її язиці.
Вона сіла і щільніше натягла край куртки на плечі. У квартирі А у неї не було ані ковдри, ані спального мішка, щоб закутатися, а до того ж тут гуляли сильні протяги. Вони користувалися квартирою А лише в надзвичайних ситуаціях, коли не могли знайти кращого місця для проживання. Алекс не подобалося тут спати, адже тут було розкидано забагато сміття, під сходами скрізь тріщало розбите скло, потім ще й щури, які ставали зухвалішими й поступово займали дедалі більше кімнат. Жодне вікно не було цілим, а іноді вночі, залежно від вітру, можна було навіть почути ревіння тварин зі скотного двору — останні крики приречених, які не давали Алекс спати.
Квартира «А» була занедбаною фабрикою з виробництва осей, яку покинули понад рік тому. Вона вціліла лише через те, що її власник не міг дозволити собі її знести. На жаль, це вже не було великою таємницею, тут ошивалося багато людей, які шукали вільне місце для сну і не хотіли спати під мостом. Це ще одна причина, чому Алекс не любила ночувати тут, особливо без Бенні. Але після вчорашнього потрясіння їй потрібен був притулок, досить безпечний, щоб виспатися від цього кошмару, на який перетворилося її життя.
Вона не забуде, як побачила тіло Каллі. Їй ніколи не подобався той чоловік, але тепер її майже мучила совість, що вона хотіла пограбувати його касу. Хто в біса зробив це із тим бідолахою? І чому? Хіба комусь не вистачило грошей у старій касі? Чи Каллі намагався обдурити «Бероліну», а Рудий Г’юго помстився за банду? Усю довгу ніч, перед тим як вона нарешті прибула на Рьодерштрасе, Алекс роздумувала над цими питаннями. А тоді в якийсь момент вона надто втомилася, щоб думати далі, і просто захотіла спати.
Дорогою додому вона більше нікого не зустріла, на щастя, навіть Кралле, цього щура. Негідник чіплявся до неї, і одного разу вона змогла відбитися від нього лише з допомогою свого ножа. Але тієї ночі він, здавалося, не лазив біля Рьодерштрасе. На квартирі Алекс побачила, що були зайняті лише кілька кімнат. Коли вона туди дісталася, було вже далеко за північ, і всі спали. Алекс знайшла одне зі своїх звичайних місць, якомога далі від сходів, укрилася курткою і поклала під голову шапку. І, незважаючи на все, що крутилося в її голові, вона невдовзі заснула. Й уві сні танцювала з Бенні.
Вона простягла руки до стелі й позіхнула. Алекс не могла спати занадто довго, вона почувалася виснаженою. Доволі важко виспатися на цій підлозі. Їй справді потрібно було повернутися до квартири «Б» і взяти свій спальний мішок та кілька інших речей. А потім треба було йти на пошуки нового дому. Вона ще не знала, як це зробити. Бенні завжди знав, де є порожні квартири, цілі будинки, де є якась безлюдна альтанка чи на якій покинутій фабриці можна знайти безпечний притулок. Вона поняття не мала, де він навчився цього, але чомусь він завжди знав. Алекс, з іншого боку, не мала жодного поняття, з чого почати такі пошуки. Ну, в крайньому разі завжди лишалася фабрика.
У неї було більш ніж достатньо бісових речей, про які треба було подбати, але вона просто не могла встати, її тіло було таким важким і нерухомим, наче воно було зроблене зі свинцю.
Який лайновий день! Який лайновий час!
Яке лайнове життя!
Щось шкрябало по підлозі, двері скрипнули на петлях, штовхаючи перед собою гору мотлоху. Алекс миттєво прокинулася, вона сіла й пошукала у кишені свій ніж, відчуваючи себе більш впевнено, коли її пальці знайшли його. Якби це був Кралле, дурна помпезна свиня, його чекав би неприємний сюрприз, цього жирдяя.
У дверях над зморщеним від сну обличчям з’явилася скуйовджена копиця темного волосся.
— Доброго ранку, Алекс, у тебе є для мене недопалок?
Алекс відпустила ручку ножа й знову опустилася у свій закуток.