Выбрать главу

Натовп скаженів і лементував. Своїм щирим зізнанням Піта привернув усю увагу до себе й засліпив своїм блиском інших трибутів. Коли публіка врешті заспокоїлася, він зніяковіло подякував і повернувся на своє місце. Заграв гімн, і ми всі підвелися. Я підняла голову — не могла вчинити інакше, це б означало неповагу — і побачила, що майже на кожному екрані показують нас із Пітою. Між нами всього кілька кроків. Як трагічно.

Але мене не обдуриш.

По закінченні гімну всі трибути повернулися назад у Тренувальний Центр і рушили до ліфтів. Я заскочила у перший-ліпший ліфт, попередньо переконавшись, що там немає Піти. Наше численне оточення зі стилістів, менторів і помічників досі було в залі, тож ми залишилися самі. Ніхто не говорив. Мій ліфт зупинявся чотири рази, перш ніж я дісталася дванадцятого поверху. Піта саме виходив зі свого ліфта, коли я накинулася на нього. Я штовхнула його в груди, він заточився і впав на потворну вазу зі штучними квітами. Ваза розлетілася на тисячі малесеньких друзок. Піта приземлився саме на них і поранив руку.

— За що? — запитав він приголомшено.

— Як ти міг! Як ти смів говорити таке про мене! — я не просто кричала, я верещала на нього.

Саме в цю мить із ліфта вийшла решта команди: Еффі, Геймітч, Цинна й Порція.

— Що тут діється? — запитала Еффі. В її голосі лунали істеричні нотки. — Ти впав?

— Потому як вона мене штовхнула, — відповів Піта й підвівся, опираючись на Еффі та Цинну.

Геймітч обернувся до мене:

— Ти його штовхнула?

— То була ваша ідея, правда ж? Виставити мене дурепою перед цілою країною? — запитала я.

— Це була моя ідея, — відповів Піта, і його обличчя скривилося від болю, поки він витягав уламки скла з долонь. — Геймітч тільки допомагав мені.

— Звісно, Геймітч завжди готовий допомогти. Тобі! — сказала я.

— Ти дурепа, — мовив Геймітч із відразою. — Ти гадаєш, він нашкодив тобі? Цей хлопець дав тобі те, на що ти б ніколи не спромоглася сама.

— Тепер я для всіх — слабачка! — заволала я.

— Тепер ти для всіх — жадана! Будьмо відверті, в тобі було романтичної аури не більше, ніж у мені, поки Піта не сказав, що хоче тебе. Тепер усі хочуть тебе. Вони говорять тільки про тебе. Закохані Ромео і Джульєтта з Округу 12! — мовив Геймітч.

— Але ми не закохані! — заперечила я.

Раптом Геймітч схопив мене за плечі й щосили притиснув до стіни.

— А кого це хвилює? Це просто велике шоу. Головне — правильно себе подати. Після інтерв’ю ти здалася мені досить симпатичною дівчиною, що уже саме по собі є чудом із чудес. Але тепер ти ще й серцеїдка. Ох, ти тільки уяви: тепер хлопці ладні зробити заради тебе все. Як гадаєш, чи забезпечить це тобі спонсорів?

Від його перегару мені стало зле. Я вивільнилася з його дужих рук і відступила на кілька кроків, намагаючись привести до ладу свої думки.

Я не знала, що й казати.

— Треба було попередити мене, щоб я не справляла враження такої дурепи.

— Ні, твоя реакція була просто чудова. Якби ти знала, то все б зіпсувала, — сказала Порція.

— Вона просто хвилюється, що все чув її хлопець, — сказав Піта похмуро і витягнув іще один кривавий осколок із долоні.

На згадку про Гейла мої щоки знову спалахнули рум’янцем.

— У мене немає хлопця.

— Байдуже, — мовив Піта. — Але я впевнений, що він достатньо кмітливий, щоб відрізнити блеф від правди. До того ж ти не казала, що любиш мене. Тож просто забудьмо.

Його слова потроху доходили до мене. Мій гнів ущухав. Я не знала, що й думати: мене використали чи навпаки — зробили мені користь? Геймітч мав рацію. Я добре впоралася з інтерв’ю, але ким я видалася зі сцени? Дурним дівчиськом, яке тішилося своєю блискучою сукнею. І гиготіло. Тільки розповідаючи про Прим, я була собою. Але що ці кілька секунд у порівнянні з мовчазною смертельною силою Трача! Такою я і є — дурненька, блискуча й зовсім не виразна. Хоча ні, мої одинадцять балів за виступ перед продюсерами зробили свою справу.

Але тепер, завдяки Піті, я стала жаданою. Якщо вірити його словам, то я скорила не тільки його — я мала багато шанувальників. А якщо публіка справді вважатиме, що ми закохані... Я пам’ятаю, як тепло вони прийняли зізнання Піти. Нещасні Ромео і Джульєтта!.. Геймітч правий: Капітолію потрібно саме це. Раптом я злякалася, що моя реакція була недостатньо переконливою.