В призначений час Делла Медалья не з’явився, але вночі домовився з іншим, щоб той зайняв його місце: то був Вінченцо Верде. Решта членів групи були невдоволені такою заміною, бо цей Верде часто страждав від нападів епілепсії. Існувала небезпека, що після стрілянини він упаде в конвульсіях на підлогу, запіниться і почне гризти зубами власний язик. Тому вони спробували умовити Ніколу Ґальйоне зайняти його місце, але той категорично відмовився. У Санторо загострилося запалення внутрішнього вуха, і він через біль не міг чітко виконувати накази, тому Квадрано послав свого брата Армандо, щоб той його супроводжував. То була проста операція: біля входу в церкву чекає авто, щоб забрати кілерів, які повільно виходять надвір, зробивши свою справу. Наче після ранкової молитви. Після вбивства бойовики не поспішали вшиватися. Квадрано того ж вечора покликали до Іспанії, але він відмовився. Він почувався в безпеці, бо вбивство священика не мало абсолютно ніякого стосунку до їхньої звичної діяльності. Мотив убивства був для них цілковитою загадкою, так само, як і для карабінерів.
Однак коли поліцейське розслідування стало рухатися в усіх напрямках, Квадрано поїхав-таки до Іспанії. Він навіть заявив, що, за словами Франческо Пяченті, його мали вбити Нунціо Де Фалько, Себастьяно Катеріно та Маріо Санторо, бо запідозрили, що він збирається стати свідком обвинувачення, але начебто пожаліли його, бо в момент, призначений для вбивства, побачили Квадрано в авто разом із своїм маленьким сином.