Органи м╕сцевого самоврядування отримали право обслуговувати власн╕ надходження сво╖х бюджетних установ та фонди розвитку у державних банках ╕ не залежати в╕д Державного казначейства.
Найб╕льш важливою стала зм╕на системи бюджетного вир╕внювання м╕сцевих бюджет╕в за видатками, на систему вир╕внювання за доходами. Як насл╕док, з бюджет╕в адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць, як╕ заробляють б╕льше, н╕ж мають видатк╕в, - вилучаються т╕льки 50% додатково отриманого доходу (за умови, що ╕ндекс податкоспроможност╕ склада╓ б╕льше 1,1). Так╕ вилучення спрямовуються для надання базово╖ дотац╕╖.
Натом╕сть в адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць, як╕ не заробляють необх╕дно╖ для видатк╕в суми, базова дотац╕я склада╓ т╕льки 80% до необх╕дно╖ суми (за умови, що ╕ндекс податкоспроможност╕ склада╓ менше 0,9).
12. Державний борг - це сукупн╕сть ус╕х боргових зобов'язань держави перед сво╖ми кредиторами. Величина державного боргу, динам╕ка та темпи його зм╕ни в╕дображають стан економ╕ки ╕ ф╕нанс╕в держави, ефективн╕сть функц╕онування державних структур.
Економ╕чна сутн╕сть державного боргу виявля╓ться через дв╕ його функц╕╖: ф╕скальну - залучення державою необх╕дних кошт╕в для ф╕нансування бюджетних видатк╕в та регулюючу - коригування обсягу грошово╖ маси через куп╕влю-продаж ц╕нних папер╕в центральним банком кра╖ни.
Державний борг склада╓ться ╕з внутр╕шнього та зовн╕шнього боргу держави.
Внутр╕шн╕й державний борг(D) - заборгован╕сть держави домогосподарствам ╕ ф╕рмам дано╖ кра╖ни, як╕ волод╕ють ц╕нними паперами, випущеними ╖╖ урядом.
Внутр╕шн╕й борг Укра╖ни умовно можна под╕лити на боргов╕ зобов'язання двох вид╕в:
∙ ринков╕, що ╕снують у форм╕ державних ем╕с╕йних ц╕нних папер╕в;
∙ неринков╕, що виникли за п╕дсумками виконання державного бюджету, ╕нш╕ позики та зобов'язання.
Зовн╕шн╕й державний борг(DI) - це заборгован╕сть держави перед ╕ноземними громадянами, ф╕рмами, урядами та м╕жнародними ф╕нансовими орган╕зац╕ями
Залежно в╕д сукупност╕ боргових зобов'язань державний борг класиф╕кують на:
∙ кап╕тальний - м╕стить у соб╕ всю сукупн╕сть боргових зобов'язань держави на певну дату;
∙ поточний державний борг - склада╓ться з платеж╕в по зобов'язаннях, що позичальник зобов'язаний погасити в зв╕тному пер╕од╕.
Конкретний розм╕р внутр╕шнього ╕ зовн╕шнього державного боргу обнароду╓ться в Закон╕ Укра╖ни про Державний бюджет на поточний р╕к..
13. Проблеми та суперечност╕ оц╕нки держборгу Укра╖ни
Загрозлив╕ тенденц╕╖ в боргов╕й сфер╕ впродовж 2017 року посилювались внасл╕док ескалац╕╖ пол╕тичних кризових явищ на тл╕ продовження во╓нного конфл╕кту на сход╕ кра╖ни, продовження економ╕чно╖ рецес╕╖, накопичення проблем з функц╕онуванням ф╕нансово╖ системи в умовах зниження кредитних рейтинг╕в Укра╖ни, п╕двищення соц╕ального напруження в сусп╕льств╕.
Впродовж минулого 2016 та початку 2017 рок╕в у сфер╕ державного боргу збер╕га╓ться тенденц╕я до подальшого нарощування обсяг╕в сукупного державного та гарантованого державою боргу Укра╖ни.
На 31 грудня 2017 року граничний обсяг державного боргу в сум╕ 1.716.730.217,1 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сум╕ 579.368.700,4 тис. гривень.
1)доходи Державного бюджету Укра╖ни у сум╕ 731.303.472,6 тис.
2)видатки Державного бюджету Укра╖ни у сум╕ 800.398.576,7 тис
3)граничний обсяг деф╕циту Державного бюджету Укра╖ни у сум╕ 77.647.000 тис.
Характерним для анал╕зованого пер╕оду ╓ продовження зростання боргового навантаження, що виража╓ться як сп╕вв╕дношення сукупного державного та гарантованого державою боргу до ВВП, показник якого за п╕дсумками 2017 року склав б╕льше 90 % попри 60% допустимих.
Серед чинник╕в, як╕ зумовлювали зростання боргового навантаження у минулому роц╕, сл╕д вид╕лити:
- девальвац╕ю гривн╕, внасл╕док чого зб╕льшились не лише обсяг боргу в нац╕ональн╕й валют╕, а й варт╕сть його обслуговування;
- р╕зке пад╕ння реального ВВП, що загострило бюджетний ризик.
- зниження внутр╕шнього споживчого попиту внасл╕док ╕нфляц╕йних процес╕в та безроб╕ття
- негативний вплив реально╖ процентно╖ ставки НБУ на боргову сферу та обмеження функц╕онування ринку позичкового кап╕талу.
Серед чинник╕в сфери загальнодержавного управл╕ння, як╕ впливали на зростання боргового навантаження у 2016 роц╕, варто зазначити низку бюджетних проблем:
- необх╕дн╕сть покриття деф╕циту Пенс╕йного фонду загальним обсягом 31,8 млрд грн, в т.ч. 14,8 млрд грн на виплати пенс╕й в с╕чн╕ поточного року;
- ф╕нансування за рахунок державних запозичень деф╕циту державного бюджету, зростання якого обумовлене значною м╕рою зб╕льшенням видатк╕в на оборону та обслуговування державного боргу;
- невиконання плану надходжень в╕д приватизац╕╖ державного майна у 2016 роц╕ як одного з джерел ф╕нансування деф╕циту державного бюджету - ╕з запланованих 17 млрд грн отримано лише 466,9 млн грн або 2,7 % в╕д запланованих обсяг╕в;
- необх╕дн╕сть в державн╕й п╕дтримц╕ державних п╕дпри╓мств та банк╕в.
Внасл╕док низьких рейтинг╕в та обмеження виходу Укра╖ни на ф╕нансов╕ ринки, в 2016 роц╕ зд╕йснювались переважно валютн╕ запозичення в╕д м╕жнародних ф╕нансових орган╕зац╕й, що вплинуло на формування тенденц╕╖ до зм╕ни в структур╕ боргу за рахунок зб╕льшення частки зовн╕шнього боргу: загальний обсяг зовн╕шнього боргу Укра╖ни станом на к╕нець 2016 року склав 43,5 млрд дол. США або 1042,4 млрд грн, в т.ч. обсяг зовн╕шнього державного боргу 34,4 млрд дол. США або 825,9 млрд грн (станом на 31.12.2015 перекриття його золотовалютними резервами склало лише на 30,6 %). Така тенденц╕я посилю╓ залежн╕сть держави в╕д м╕жнародних кредитор╕в.
Необх╕дно зазначити, що на к╕нець 2016 року збер╕галась тенденц╕я до зб╕льшення питомо╖ ваги боргу, ном╕нованого в ╕ноземн╕й валют╕: загальна частка державного та гарантованого державою боргу Укра╖ни, яка ном╕нована в ╕ноземн╕й валют╕, складала 70,2 %, що перевищило критичний р╕вень в 60 % в╕дпов╕дного боргового ╕ндикатора, встановленого критер╕ями боргово╖ ст╕йкост╕ за методикою МВФ для кра╖н, що розвиваються, зокрема для Укра╖ни . Зб╕льшення питомо╖ ваги державного боргу, ном╕нованого в ╕ноземн╕й валют╕, зумовлю╓ зростання валютних витрат уряду з обслуговування боргових зобов"язань, а для укра╖нських ф╕нансових ринк╕в створю╓ загрозу ще б╕льшого скорочення валютно╖ пропозиц╕╖ та подальшо╖ девальвац╕╖ гривн╕.
14. Методи управл╕ння державним боргом
Управл╕ння державним боргом═- це сукупн╕сть заход╕в держави з виплати в╕дсоткових доход╕в кредиторам ╕ погашення позик, зм╕ни умов уже випущених позик, визначення умов ╕ випуску нових позик. Проблема управл╕ння державним боргом поляга╓ в забезпеченн╕ платоспроможност╕ держави, реальних джерел його погашення.
П╕д час управл╕ння державним боргом, передус╕м зовн╕шн╕м, треба шукати вар╕анти, як╕ б м╕н╕м╕зували втрати для держави ╕ населення. В цьому план╕ антиприкладом ╓ досв╕д Румун╕╖, яка з 1985 по 1989 р. повн╕стю сплатила зовн╕шн╕й борг (12 млрд. дол.), але водночас р╕зко впали доходи ╕ р╕вень життя населення, настала криза в економ╕ц╕.
Методами управл╕ння державним боргом ╓: конверс╕я, консол╕дац╕я, ун╕ф╕кац╕я, обм╕н за регресивним сп╕вв╕дношенням, в╕дстрочка погашення, анулювання боргу, викуп боргу.
Конверс╕я═- це зм╕на дох╕дност╕ позики. Держава найчаст╕ше знижу╓ розм╕р виплачуваних в╕дсотк╕в за позикою, однак можливе ╕ п╕двищення дох╕дност╕ позики.
Консол╕дац╕я═- це зм╕на умов позики, пов'язана з ╖х строками (як у б╕к зб╕льшення, так ╕ в б╕к зменшення строку уже випущених позик). Можливе по╓днання консол╕дац╕╖ з конверс╕╓ю.
Ун╕ф╕кац╕я позики═- це об'╓днання к╕лькох позик в одну. Ун╕ф╕кац╕я може проводитися разом ╕з консол╕дац╕╓ю, але може бути проведена ╕ поза нею.
Обм╕н за регресивним сп╕вв╕дношенням═ц╕нних папер╕в попередн╕х позик на нов╕ проводиться з метою скорочення державного боргу. Це вкрай небажаний спос╕б, оск╕льки означа╓ часткову в╕дмову держави в╕д сво╖х борг╕в.