Любов Мелані захлиснула мене рікою, що прориває дамбу, і не давала думати навіть про розлюченого варвара, який невпинно наближається.
Раптом я побачила Іяна. Він виник нізвідки, загородивши мене від брата. Я витягнула шию, боячись утратити Джареда з очей.
— Відтоді як ви рушили на вилазку, брате, багато чого змінилося.
Кайл став як стій, на його обличчі читалася недовіра.
— То значить, шукачі таки приходили, Іяне?
— Ванда не становить для нас небезпеки.
Кайл міцно зціпив зуби, і краєм ока я побачила, як його рука ковзнула в кишеню.
Тільки тоді я звернула увагу на Кайла і зіщулилася, чекаючи, що він витягне зброю.
— Не ставай йому на дорозі, Іяне, — ледве вичавила я.
Проте Іян не відповів. Мене сповнила тривога. Хай як дивно, мені зовсім не хотілося, щоб він постраждав через мене. І це не був інстинкт чи набута з роками звичка захищати, як у випадку з Джеймі чи Джаредом. Просте усвідомлення: Іян не повинен постраждати, захищаючи мене.
Кайл повільно витягнув руку з кишені, і в ній засвітився ліхтарик. Тоді він спрямував промінь в обличчя Іяну і на якийсь час затримав. Іян навіть не зморгнув.
— Що таке, брате? — здивувався Кайл, ховаючи ліхтарик назад до кишені.— Ти не паразит. То як їй це вдалося?
— Охолонь і дай нам можливість усе пояснити.
— Ні.
Незгода пролунала не вуст Кайла, а з-за його спини. Я підвела погляд і побачила, як до нас повільно наближається Джаред, розтинаючи натовп мовчазних глядачів. Він наблизився, а Джеймі й досі звисав із його руки і розгублено мотав головою, поглядаючи то на нього, то на мене. Тільки тепер, зблизька, я роздивилася вираз на його обличчі. І навіть Мелані, засліплена своїм щастям, не могла не помітити, з якою відразою Джаред витріщається на мене.
Всі старання Джеба зійшли на пси. Ну і толку з того, що Труді й Лілі розмовляли зі мною, що Іян заступився за мене перед братом, що Меґґі й Шерон більше не сприймали мене як реальну загрозу.
Та єдина людина, яку треба було переконати, прийняла рішення і не збиралася його змінювати.
— Досить нас заспокоювати, — прогарчав Джаред крізь зуби. — Джебе, — провадив він і навіть не озирнувся. — Дайте мені рушницю.
Тиша, яка повисла в печері після його слів, була така напружена, що мені аж вуха заклало. Було достатньо однієї миті, варто було тільки подивитися на Джареда, щоб зрозуміти: все скінчено. Тепер я знала, що мені робити; Мелані повністю погодилася зі мною. Тихо як мишка я зробила крок назад і вбік, щоб уберегти Іяна. А тоді заплющила очі.
— Справа в тому, що я її сьогодні не захопив з собою, — мовив Джеб повільно.
Я ледь-ледь розліпила вії: Джаред невдоволено сопів і помалу розвертався до Джеба, щоб переконатися у правдивості його слів.
— Гаразд, — пробурмотів він і зробив іще крок до мене. — Тоді смерть буде повільною. Хочете, щоб усе було по-людськи, біжіть по рушницю.
— Будь ласка, Джареде, давай поговоримо, — сказав Іян. Він широко розставив ноги і немов приріс до землі: він уже знав відповідь.
— Гадаю, ви вже вдосталь наговорилися, — прогарчав Джаред. — Джеб залишив право вибору за мною. І зараз я готовий зробити цей вибір.
Джеб голосно прокашлявся. Джаред розвернувся і знову подивився на нього.
— Що ще? — гримнув він. — Ви ж не міняєте правил, Джебе.
— Що ж, так воно і є.
Джаред знову подивився на мене.
— Іяне, геть із дороги.
— Ну-ну. Зажди хвилинку, — перебив його Джеб. — Якщо ти пригадуєш, рішення за тим, хто найміцніше пов’язаний із тілом.
На чолі Джареда запульсувала жилка.
— І?
— Здається мені, що тут є дехто, прив’язаний до цього тіла так само, як і ти. Якщо не більше.
Джаред дивився просто себе, перетравлюючи почуте. Йому знадобилася мить, аби про все здогадатися. Глибока зморшка розтяла його чоло навпіл. Він поглянув униз… на хлопчика, який досі звисав із його руки.
Радість Джеймі давно немов рукою зняло, його бліде обличчя кривилося від жаху.
— Джареде, не треба, — благав він. — Не роби цього! Ванда хороша. Вона — мій друг! А Мел! А як же Мел? Ти не можеш убити Мел! Будь ласка! Ти… — голос Джеймі зірвався, обличчя скривилося від болю.
Я знову заплющила очі — мені зовсім не хотілося дивитись, як мучиться Джеймі. Але я не могла не думати про нього. І ледве стримувалася, щоб не кинутися до нього: змусила м’язи закам’яніти, без упину повторюючи, що це тільки нашкодить Джеймі.