Выбрать главу

— Що ж, це всі,— мовив він. — Люсина залишилася з дітьми. Не хоче їх сюди тягнути — вона просила передати, щоб ми починали без неї.

Аарон сів поруч з Енді, і на якусь мить запала тиша.

— Що ж, — голосно заявив Джеб, так щоб усі почули. — Ось моя пропозиція. Відкрите голосування, переможе думка більшості. Однак вам відомо: якщо з більшістю виникнуть проблеми, рішення прийматиму я, бо це…

— «…мій дій», — хором підхопило кілька голосів. Хтось хихикнув, але вчасно схаменувся. Нічого смішного: суд над людиною за спробу вбивства прибульця. Для всіх присутніх цей день буде кошмарний.

— Хто виголосить звинувачення? — запитав Джеб.

Іян почав підводитися.

— Ні! — прошепотіла я, притримуючи його за лікоть.

Він струсив мою руку і випростався.

— Все дуже просто, — почав він. Мені хотілося підскочити й затулити йому рота, але без сторонньої допомоги нічого не виходило. — Брата попереджали. І він пристав на умови Джеба. Ванда — член громади, тому правила і право на захист поширюються на неї так само, як і на всіх. Джеб поставив Кайла перед вибором: хоче жити тут — хай мириться з присутністю Ванди, ні — хай забирається геть. Кайл вирішив залишитися. Він знав тоді, знає і зараз, яке покарання чекає за вбивство у печерах.

— Істота досі жива, — огризнувся Кайл.

— І тільки з цієї причини я не вимагаю для тебе смертної кари, — відповів Іян. — Але тобі тут більше не місце. Ти — вбивця в душі.

Кілька секунд Іян не зводив із брата погляду, а тоді опустився на землю.

— Але його можуть зловити, а ми про це й гадки не матимемо, — запротестував Брандт, зірвавшись на ноги. — І він приведе сюди шукачів. Що нам робити тоді?

Печерою прокотилася хвиля перешіптувань.

Кайл стрілив поглядом у Брандта.

— Живим я не здамся.

— Тоді це все одно, що смертний вирок, — пробурмотів хтось, і водночас Енді мовив:

— А де гарантії?

— Не всі зразу, — застеріг Джеб.

— Досі я якось виживав, — буркнув Кайл сердито.

— Це ризиковано, — пролунало з темряви. Я не розрізняла, хто говорив: усі голоси злилися в приглушене перешіптування.

— А чим завинив Кайл? Нічим, — мовив хтось.

Джеб сердито ступив крок у напрямку голосу:

— Правила встановлюю я.

— Вона — не з нашого племені,— запротестував хтось.

Іян знову почав підводитися.

— Гей! — вибухнув Джаред. Він говорив так голосно, що всі аж підскочили. — Тут судять не Ванду! У когось є конкретні скарги щодо неї — щодо Ванди особисто? Вимагайте іншого суду. Але нам усім відомо, що вона ще нікого тут не скривдила. Натомість урятувала йому життя, — Джаред тицьнув пальцем у Кайла. Кайл здригнувся, як від удару. — За кілька секунд потому, як він намагався скинути її в річку, Ванда ризикнула життям, щоб уберегти його від болісної смерті. Здогадувалася: щойно він упаде вниз, як її життя буде в безпеці. Однак усе одно врятувала його. А тепер я запитую кожного з вас: чи зробили б ви те саме — чи врятували б свого ворога? Кайл намагався вбити її, але чи свідчитиме вона проти нього?

У темній печері я відчула на собі погляди всіх присутніх — Джаред простягнув до мене розтулену долоню.

— Вандо, ти свідчитимеш проти нього?

Я витріщилася на нього широко розплющеними очима: він захищав мене, він говорив до мене, навіть назвав мене на ім’я. Мелані також не могла в це повірити, її роздирали навпіл двоїсті почуття: її сповнювала радість, тому що він так лагідно дивився на нас, а очі його світилися давно забутою добротою… Але він вимовив моє ім’я…

Мені знадобилося кілька секунд, щоб оволодіти голосом.

— Це непорозуміння, — прошепотіла я. — Коли дно печери почало обвалюватися, ми обоє впали. І більш нічого, — я сподівалася, що пошепки буде легше приховати обман, але щойно я замовкла, Іян реготнув. Я штрикнула його ліктем — не допомогло.

Джаред також усміхався.

— Бачите. Щоб захистити його, навіть силкується збрехати.

— З наголосом на «силкується», — додав Іян.

— А хто сказав, що ця істота бреше? Хто це може довести? — сердито втрутилася Меґґі, ступивши крок до Кайла. — Хто може засвідчити: це неправда, бо в її вустах звучить як брехня?

— Маґ…— почав був Джеб.

— Заткайся, Джебе діє,— я ще не закінчила. Не розумію, навіщо ми тут зібралися. Жодна людина не постраждала. Ваша підступна нахлібниця не висуває жодних обвинувачень. Ми просто марнуємо час.

— Підтримую, — додала Шерон голосно і виразно.