БУРҐОМІСТЕР: Яке ми повинні викорчувати.
ГРОМАДА: Яке ми повинні викорчувати.
БУРҐОМІСТЕР: Щоб воно не завдало шкоди нашим душам.
ГРОМАДА: Щоб воно не завдало шкоди нашим душам.
БУРҐОМІСТЕР: І нашій найбільшій святині.
ГРОМАДА: І нашій найбільшій святині.
ІЛЛЬ (скрикує). О Боже!
Всі стоять з урочисто піднесеними руками, але камера кінохроніки зіпсувалася.
ОПЕРАТОР: Шкода, пане бурґомістре. Освітлення відмовило. Прошу ще раз проголосувати.
БУРҐОМІСТЕР: Ще раз?
ОПЕРАТОР: Для кінохроніки.
БУРҐОМІСТЕР: Ну, звичайно!
ОПЕРАТОР: 3 рефлекторами все гаразд?
ГОЛОС: Гаразд.
ОПЕРАТОР: Ану, давайте!
БУРҐОМІСТЕР прибирає позу.
БУРҐОМІСТЕР: Хто з чистим серцем хоче доконати справедливости, хай піднесе руку.
Всі підносять руки.
БУРҐОМІСТЕР: Фонд Клер Цаханасян прийнято. Одногосно. Не задля грошей.
ГРОМАДА: Не задля грошей.
БУРҐОМІСТЕР: Тільки задля справедливости.
ГРОМАДА: Тільки задля справедливости.
БУРҐОМІСТЕР: І через муки сумління.
ГРОМАДА: І через муки сумління.
БУРҐОМІСТЕР: Бо ми не можемо жити й дивитися, як між нами гніздиться злочинство.
ГРОМАДА: Бо ми не можемо жити й дивитися, як між нами гніздиться злочинство.
БУРҐОМІСТЕР: Яке ми повинні викорчувати.
ГРОМАДА: Яке ми повинні викорчувати.
БУРҐОМІСТЕР: Щоб воно не завдало шкоди нашим душам.
ГРОМАДА: Щоб воно не завдало шкоди нашим душам.
БУРҐОМІСТЕР: І нашій найбільшій святині.
ГРОМАДА: І нашій найбільшій святині.
Мовчання.
ОПЕРАТОР (тихо). Іллю! Ну?
Мовчання.
ОПЕРАТОР (розчаровано). Як ні то ні. Шкода, що радісний вигук ”О Боже!” не вийшов; він був особливо зворушливий.
БУРҐОМІСТЕР: Представників преси, радіо й кінохроніки запрошено на перекуску. В ресторан. Найкраще вам буде вийти з театральної залі крізь двері за сценою. Для жінок приготовлено чай у садку ”Золотого Апостола”.
Представники преси, радіо і кінохроніки ідуть у глибину праворуч. Чоловіки непорушно стоять на сцені. ІЛЛЬ підводиться й хоче вийти.
ПОЛІЦАЙ: Лишайся!
Силоміць садовить ІЛЛЯ назад на лавку.
ІЛЛЬ: Ви хочете зробити це сьогодні ж?
ПОЛІЦАЙ: Певне.
ІЛЛЬ: Я гадав, що найкраще хай би це сталося в мене.
ПОЛІЦАЙ: Це станеться тут.
БУРҐОМІСТЕР: Чи є ще хтось у залі?
ТРЕТІЙ і ЧЕТВЕРТИЙ заглядають униз.
ТРЕТІЙ: Нема нікого.
БУРҐОМІСТЕР: На Галереї?
ЧЕТВЕРТИЙ: Порожньо.
БУРҐОМІСТЕР: Замкніть двері, щоб ніхто більше не ввійшов.
Обидва сходять у залю.
ТРЕТІЙ: Замкнено.
ЧЕТВЕРТИЙ: Замкнено.
БУРҐОМІСТЕР: Згасіть світло. Місяць світить у вікна галереї. Цього досить.
Сцена темніє. В тьмяному місячному світлі ледь можна розрізнити людей.
БУРҐОМІСТЕР: Зробіть коридор.
Ґюлленці роблять коридор, на кінці якого стоїть ГІМНАСТ, тепер в елегантних білих штанах, з червоною хусткою на спортивній сорочці.
БУРҐОМІСТЕР: Панотче, прошу вас.
ПАРОХ поволі підходить до ІЛЛЯ, сідає коло нього.
ПАРОХ: Ну, Іллю, настала ваша тяжка година.
ІЛЛЬ: Цигарку.
ПАРОХ: Цигарку, пане бурґомістре.
БУРҐОМІСТЕР (тепло): Звичайно. Якнайкращу.
Він подає ПАРОХОВІ коробку, той простягає її ІЛЛЕВІ.
Ілль бере цигарку, ПОЛІЦАЙ дає йому вогню, ПАРОХ повертає коробку БУРГОМІСТРОВІ.
ПАРОХ: Як казав уже пророк Амос....
ІЛЛЬ: Прошу, не треба.
Курить.
ПАРОХ: Ви не боїтесь?
ІЛЛЬ: Уже не дуже.
Курить.
ПАРОХ (безпорадно): Я буду молитися за вас.
ІЛЛЬ: Моліться за Ґюллен.
ІЛЛЬ курить, ПАРОХ поволі встає.
ПАРОХ: Хай нас помилує Господь.
Поволі вертається до решти ґюлленців, що стоять двома лавами.
БУРҐОМІСТЕР: Підведіться, Альфреде Іллю.
ІЛЛЬ вагається.
ПОЛІЦАЙ: Вставай, свиняко!
Тягне ІЛЛЯ вгору.
БУРҐОМІСТЕР: Вахмістре, опануйте себе.
ПОЛІЦАЙ: Пробачте я не витримав.
БУРҐОМІСТЕР: Ходіть. Альфреде Іллю.
ІЛЛЬ гасить цигарку і роздушує ногою. Потім поволі рушає серединою сцени, спиною до публіки.
БУРҐОМІСТЕР: Ідіть коридором.
ІЛЛЬ вагається.
ПОЛІЦАЙ: Ну, гайда!
ІЛЛЬ поволі йде між двома рядами мовчазних чоловіків. На кінці проти нього виступає ГІМНАСТ. ІЛЛЬ пристає, обертається і бачить, як лави нещадно замикаються за ним. Він падає на коліна. Лави обертаються в беззвучний людський клубок, що поволі вклякає додолу. Тиша. З лівого боку, спереду, надходять ГАЗЕТЯРІ. Ясніє.