Головні доми, які присягли на вірність Соколиному Гнізду: Ройси, Бейліші, Ігени, Вейнвуди, Гантери, Редфорти, Корбреї, Белмори, Мелкольми й Герсі.
Дім Таллі
Таллі ніколи не правили як королі, хоча тисячу років володіли багатими землями і великим замком у Річкорині. Під час Завойовницьких воєн приріччя належало Гарену Чорному, королю Островів. Гаренів дід, король Гарен Твердорукий, відвоював Тризуб у Арека, короля Штормокраю, чиї пращури сотні років тому завоювали всі землі аж до Перешийка, убивши останнього з давніх королів приріччя. Гарена Чорного, марнославного і кривавого тирана, не любили піддані, й чимало лордів приріччя втекло від нього та приєдналося до армії Ейгона. Першим серед таких був Едмин Таллі з Річкорину. Коли Гаренхол було спалено, а рід Гарена занепав, Ейгон винагородив дім Таллі, віддавши йому у володіння землі Тризуба й вимусивши інших лордів приріччя присягнути йому на вірність. Герб Таллі — пструг у стрибку, срібний на тлі синьо-червоних хвиль. Гасло Таллі — «Родина, обов’язок, честь».
ГОСТЕР ТАЛЛІ, лорд Річкорину;
— його дружина {ЛЕДІ МІНАЙСА} з дому Вентів, померла при пологах;
— їхні діти:
— КЕТЛІН, старша дочка, дружина лорда Едарда Старка;
— ЛАЙСА, молодша дочка, дружина лорда Джона Арина;
— СЕР ЕДМУР, спадкоємець Річкорину;
— його брат СЕР БРИНДЕН на прізвисько Чорнопструг;
— його челядь:
— МЕЙСТЕР ВАЙМАН, радник, цілитель і наставник;
— СЕР ДЕЗМОНД ГРЕЛЛ, військовий інструктор;
— СЕР РОБІН РАЙГЕР, капітан замкової варти;
— АТЕРАЙДИС ВЕЙН, стюард Річкорину;
— його лицарі та лорди-прапороносці:
— ДЖЕЙСОН МААІСТЕР, лорд Стражморя;
— ПАТРЕК МААІСТЕР, його син і спадкоємець;
— ВОЛДЕР ФРЕЙ, лорд Переправи;
— його незліченні сини, онуки та байстрюки;
— ДЖОНОС БРАКЕН, лорд Стоунгеджу;
— ТАЙТОС БЛЕКВУД, лорд Крукодерева;
— СЕР РЕЙМУН ДАРІ;
— СЕР КАРНА ВАНС;
— СЕР МАРК ПАЙПЕР;
— ШЕЛЛА ВЕНТ, леді Гаренхолу;
— СЕР ВІЛЛІС ВОД, лицар у неї на службі.
Менші доми, які присягнули на вірність дому Таллі: Дарі, Фреї, Малістери, Бракени, Блеквуди, Венти, Райгери, Пайпери, Ванси.
Дім Тайрелів
Тайрели піднеслися до влади як стюарди королів Розлогів, чиї володіння охоплювали родючі рівнини на південний захід від Дорнського Прикордоння і Чорноводого Бурчака до берегів Призахідного моря. По жіночій лінії вони буцімто ведуть рід від Гарта Зеленорукого, короля-садівника перших людей, що носив корону з лози та квітів і в чиїх руках земля розквітала. Коли король Мери, останній з давнього роду, загинув на Полум’яному полі, його стюард Гарлен Тайрел здав Небосад Ейгону Таргарієну та присягнув йому на вірність. Ейгон дарував йому замок і володіння Розлогами. Герб Тайрелів — золота ружа на зеленому як трава полі. Гасло — «Кріпнемо».
МЕЙС ТАЙРЕЛ, лорд Небосаду, хранитель Півдня, сторож Прикордоння, великий маршал Розлогів;
— його дружина ЛЕДІ АЛЕРІ з дому Гайтаверів зі Старгорода;
— їхні діти:
— ВІЛЛАС, найстарший син, спадкоємець Небосаду;
— сер ГАРЛАН на прізвисько Галантний, другий син;
— сер ЛОРАС, Лицар Квітів, молодший син;
— МАРДЖЕРІ, дочка, чотирнадцять років;
— його мати-удова ЛЕДІ ОЛЕННА з дому Редвинів на прізвисько Королева колючок;
— його сестри:
— МІНА, одружена з лордом Пакстером Редвином;
— ДЖАННА, одружена з сером Джоном Фосовеєм;
— його дядьки:
— ГАРТ на прізвисько Грубий, лорд-сенешаль Небосаду;
— його байстрюки, ГАРС і ГАРЕТ ФЛАВЕРСИ;
— СЕР МОРИН, лорд-командувач міської варти Старгорода;
— МЕЙСТЕР ГОРМОН, учений Цитаделі;
— його челядь:
— МЕЙСТЕР ЛОМИС, радник, цілитель і наставник;
— АЙГОН ВІРВЕЛ, капітан замкової варти;
— СЕР ВОРТИМЕР КРЕЙН, військовий інструктор;
— його лицарі й лорди-прапороносці:
— ПАКСТЕР РЕДВИН, лорд Арбору;
— його дружина ЛЕДІ МІНА з дому Тайрелів;
— їхні діти:
— СЕР ГОРАС на прізвисько Горе, близнюк Гобера;
— СЕР ГОБЕР на прізвисько Гоблін, близнюк Гораса;
— ДЕЗМЕРА, п’ятнадцятирічна дівчина;
— РЕНДИЛ ТАРЛІ, лорд Сурмосхилу;
— СЕМВЕЛ, його старший син, побратим Нічної варти;
— ДИКОН, його молодший син, спадкоємець Сурмосхилу;
— АРВІН ОКГАРТ, леді Старого Дуба;
— МАТИС РОВАН, лорд Златолісу;
— ЛЕЙТОН ГАЙТАВЕР, голос Старгорода, лорд Порту;
— СЕР ДЖОН ФОСОВЕЙ.
Головні доми, які присягнули на вірність Небосаду: Вірвели, Флоренти, Окгарти, Гайтавери, Крейни, Тарлі, Рейдвини, Ровани, Фосовеї і Малендори.
Дім Грейджоїв
Грейджої з Пайку вважають, що ведуть рід від Сірого Короля Доби героїв. За легендами Сірий Король правив не тільки західними островами, а й самим морем, а за дружину взяв собі русалку.
Тисячі років нальотчики з Залізних островів (прозвані «залізними» тими, кого вони грабували) тероризували моря, запливаючи аж до Порт-Ібену і Літніх островів. Вони хизувалися лютістю в боях і своєю священною свободою. На кожному острові був свій «соляний король» або «камінний король». З їхнього числа обирався великий король Островів, поки король Арон не зробив трон спадковим, убивши інших королів, коли ті зібралися на вибори. Рід самого Арона за тисячу років, коли острови захопили андали, вгас. У Грейджоїв, як і в інших острівних лордів, були заведені змішані шлюби з завойовниками.
Залізні королі поширили своє правління далеко за межі островів, вогнем і мечем здобуваючи собі королівства на материку. Король Коред міг законно похвалитися, що його влада простяглася «всюди, де чути запах солоної води і гуркіт хвиль». За кілька століть нащадки Кореда втратили Арбор, Старгород, Ведмежий острів і більшу частину західного узбережжя. Проте, коли почалися Завойовницькі війни, король Гарен Чорний правив усіма землями у міжгір’ї — від Перешийка до Чорноводого Бурчака. Коли Гарен з синами загинув після падіння Гаренхолу, Ейгон Таргарієн дарував приріччя дому Таллі, а вцілілим лордам Залізних островів дозволив відновити давню традицію обирати головного. Вони обрали лорда Вікона Грейджоя з Пайку.
Герб Грейджоїв — золотий кракен на чорному полі. Їхнє гасло — «Ми не сіємо».
БАЛОН ГРЕЙДЖОЙ, лорд Залізних островів, король солі й каміння, син морського вітру, лорд-жнець Пайку;
— його дружина ЛЕДІ АЛАНІС із дому Гарло;
— їхні діти:
— {РОДРИК}, старший син, загинув у Стражморі під час заколоту Грейджоя;
— {МАРОН}, другий син, загинув на мурах Пайку під час заколоту Грейджоя;