Пізніше на мітинг підуть державні й напівдержавні установи, негромадський і громадський сектори, серйозні та не дуже серйозні організації, невідомі та ніби невідомі департаменти, реформовані та суперреформовані міністерства, парламентарі прості й з відновленими мандатами, і сам виконувач обов’язків президента.
Присутність останнього на мітингу буде світлим меседжем для підприємців. До мітингу долучиться дрібний та середній бізнес, платники великих податків і початківці в бізнесі. А це, своєю чергою, спричинить потік іноземних інвестицій в усю країну. Вони, як піднесені патріоти, запропонують нам оплески упереміш зі сльозами, а потім усі разом рушать до церкви Кашуеті, поставлять свічку і потроху розійдуться (народ гадає, що ті не розійшлись).
На цей мітинг, який мав бути траурним, але насправді ми не знатимемо його жанру, виконувач обов’язків президента вийде з ідеєю народження нової Грузії. На Руставелі він звернеться до людей з палкою промовою і одразу ж сумно пожартує, що для народження нової Грузії не обов’язково було окуповувати країну. Об’єднаний народ голосно засміється, так, як сміються у телевізійних гумористичних шоу, щоб цим сміхом підкреслити абсурдність існування кожного з них. Засміються — і в ту саму мить згадають, що справи їхні аж ніяк не смішні, та на жарт виконувача обов’язків президента не можна було не засміятися, і люди ще кілька секунд перебуватимуть у доброму гуморі.
Під час лірично-патріотичного виступу виконувача обов’язків президента до мітингу долучаться ті, хто ще не бачив на власні очі російських військових. Чиї міста й містечка, райони й села оминула російська армія, але які сліпо повірили інформаційному штурму і, об’єднані руками й ногами, приїхали до столиці. На мітингу якийсь язикатий пенсіонер що-небудь ляпне, чим спричинить локальну гумористичну кризу. В цей час CNN та BBC почнуть транслювати прямий ефір. І коли на світових телеекранах з’явиться напис, що ці люди зібрались тут для того, аби зробити фото, ніхто не здивується. Цей знімок також додасться до фотоальбому мовчазної тбіліської зустрічі.
Після закінчення мітингу всі плескатимуть у долоні й не вклонятимуться. Але одразу ж зрозуміють, що на завершення мітингу логічно було б опуститись на коліна й запалити свічку. Та коли зрозуміють, буде запізно. І так і не вклонившись, розійдуться по дитячих садках діти та їхні вихователі, школярі та їхні вчителі, студенти й ректори коледжів, технікумів, університетів та названих на честь святих навчальних закладів, працівники й начальники державних і напівдержавних установ, ядра та осі негромадських і громадських організацій, члени й керівники серйозних та не дуже серйозних організацій, людський ресурс і його менеджмент незрозумілих і ніби незрозумілих департаментів, працівники й міністри реформованих і суперреформованих міністерств, виконувач обов’язків президента і, в кращому разі, президенти набагато раніше окупованих країн — усі розійдуться, не опустившись на коліна.
Малий та середній бізнес, платники податків, підприємці-початківці й іноземні інвестори до того часу вже давно розійдуться. Потім настане час для заклику душ та однодумців.
Гурам озирнувся і знову зауважив, що сидить на подвір’ї на патиках, схожих на крісло, його дружина в кімнаті, а сина ніде не видно. Він провів рукою по кишенях. З одного боку намацав пачку цигарок, з іншого пігулки — про всяк випадок. І готовий був уже поринути в думки, як у небі почувся звук літака. Він наближався.
Су-25
Коли я пролітаю над Грузією, постійно хочеться розкинути руки й обійняти її. Коли ж я побачив Тбілісі, одразу забув, для чого я опинився над цим прекрасним містом. У всьому винен Тбілісі.
Ніде, окрім подорожі, не можна бути настільки об’єктивним до себе і не боротися зі згадкою, яка важким тягарем падає на голову і яку намагаєшся сховати.
А подорожувати зі швидкістю звуку — ще сумніше й змістовніше. Зазвичай я полишаю домівку за кілька секунд і відчуваю, як мене полишає доля. Я — залізна машина страху вартістю у двісті мільйонів. Під час зльоту все тіло розпадається на деталі й збирається наново. У цей час залишається лише душа. В польоті я перетворююсь на залізного чоловіка і стаю схожим на кайдани. Кайдани страху.