Аж "стрибають" очі,
Ніби в бройлерів стегенця -
Не діждешся ночі...
А навколо, скільки глянеш,
Скрізь вирує море,
А красуні, ніби німфи,
Манять хлопців в гори.
Та і хлопці, як гусари,
В тій живій водиці,
Бо до них, немов до меду
Липнуть молодиці.
Я привіз веселе літо
Й відвертаю очі...
Як не хочеться дружину
Відпускати в Сочі.
23.8.1973 р.
ГРІШНИКИ
Надворі злива аж пищить,
Надворі грім гримить,
Хтось, видно, в світі нагрішив
І Бог туди спішить.
А я з сусідкою в ладу
Під зорями в гаю,
Чиюсь любов всю ніч краду,
Поки свою знайду.
Розум кричить:
-Залиш її,
Вгамуй гарячу кров,
А мій товариш:
-Ані руш!
Не смій лишать любов!
Над лісом Місяць зупинивсь
Й неначе курка зблід.
-А де ж сусідки чоловік?
-Навіщо він? - як є сусід...
14.9.1971 р.
ЦИБУЛЯ
На базарі запитує
Вуйко перекупку:
-Скільки коштує цибулькі
Ця маленька купка?
Та сказала, вуйко ойкнув,
За голову взявся:
-Краще я ще руб добавлю
Та куплю вже зайця.
- А до чого тут той заєць?-
Глянула на Рому.
-А тобі я подарую,
Як йтимеш додому.
-А навіщо?
-А за щедрість,-
Відповів той Гальці,-
Щоб сміявсь, як ти одержиш
Фігу із трьох пальців.
16.7.1976 р.
В ДИТСАДКУ
Цілий день в садку не "злазить"...
Шеф із куховарки,
Що краде та у сиріток
І сирки, і шкварки.
Куховарка посміхнулась,
І схопила Нату:
-Хто ж, скажіть, пектись вам буде
За таку зарплату?
2.7.1976 р.
ВОВЧА ЗГРАЯ
Заліз і я у вовчу зграю,
Дай з ними, думаю, пограю.
1.1.1989 р.
ХІБА Ж ТО МУЖЧИНА?
Батько доньку вичитує:
-Ах ти ж непутьова!
Як могла ти Василеві
Відмовить в любові?
Подивись, який він чемний,
Ще й вдача орлина,
Він не п’є, не палить, словом -
Ромео - мужчина.
Завертілась, ніби дзига,
Модниця - дитина:
-Що? Не п’є, не палить?... Батьку!
Хіба ж то мужчина?
ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ?
Вбігла Анечка знадвору
Й в мамочки питає:
-Що таке любов, матусю,
Й як вона буває?
-Е, моя ти дорогенька, -
Мамка посміхнулась, -
Це вже так було давненько,
Що я вже й забулась...
-А брат слухав цю розмову
Й до сестрички:
- Анно,
-Це як зразу гарно - гарно,
А потім - погано.
-А ти звідки знаєш, Даню?-
Мамка не відходить.
-То ж чому кричиш у спальні,
Як сусід приходить?
3.6.1976 р.
ПІСЛЯ ЗБОРІВ
Після зборів голова
Присягавсь:
-О, люди!
Як іще хабар візьму -
Хай відсохнуть руки.
А в цей час, о доле зла,
/ Треба ж тому статись!/
Із пакуночком прийшла
Жіночка до хати.
Підійшла впритул стола
І навпроти стала,
Баличок і коньячок
Перед ним поклала.
Запах йде від балика
Аж сверблять долоні.
Аж підплигнув голова:
-Дам на завтра коні!
Так бідняга і прилип
Він до молодички,
Бо воно, що не кажіть,
Клята сила звички.
Все ж не став їй заважать,
Глянув на тюльпани
І до неї:
- Хочеш дать? -
Лий сама в стакани!
7.10.1976 р.
***
А сьогодні всім скажу:
За хабар щоб били,
То б у нас
Всі без рук ходили.
4.12.2008 р.
І СМІХ, І ГРІХ
Не хочеш сам любить дружину -
Будь злим, жмикрутом, бий дитину,
І ти побачиш, як кохана
Другому відданою стане.
Те саме мовлю й про коханих:
Чужі жінки нас тим і ранять,
Що не бурчать, як до своїх,
Воно то ніби сміх й не сміх.
І стільки в посмішці тій зваби,
Як в час, коли цвітуть кульбаби,
Бо жіночка, та, що сміється -
Вона, немов барвінок, в’ється.
І кожен, хто на неї гляне,
То ніби сніг на Сонці тане,
А та, яка гримить, як трактор -
Вона страшніша за реактор.
12.6.1976 р.
ПРО РОЗДАВАЧКУ МУСЮ,
ЇЇ МУКИ І ВВІРВАНІ РУКИ
-Що за гуркіт, що за брязкіт
Під дверми щоранку?
-А то хворим тітка Муся
Роздає сметанку.