Грицько сміється

-Що ж ви, хлопці, й не соромно
Вам сидіть і досі?
-А куди спішить, як чача
Є ще в баби Фросі?
2.12.1976 р.

ЯК УЗНАТИ ВУЛИЦЮ?
-Як впізнати ваш будинок,
Де вулиця ваша?-
Запитала у Тетяни
Тітонька Наташа.
І сказала тій Тетяна:
-Там, де бруд, як каша,
Там, де темно, як у льосі,
То - вулиця наша.
2.12.1976 р.

ДИВНА ЛЮБОВ
Із Петрової дружини
Гриць очей не зводить,
А Петро Грицькову вбачить -
Місця не знаходить.
Помінялися жінками
Мирно по закону,
А тепер ці хлопці знову
Б’ють "чужим" поклони.
30.12.1976 р.

РОБОТЯЩИЙ...
Каже Гриць, мов я ледащо,
Та неправду каже,
Хай проснеться хто в суботу -
Як в середу ляже!
І в кафе ніхто не зможе
Обігнать нізащо,
То ж, скажіть бо, добрі люди,
Яке ж я ледащо?
1.4.1978 р.

ПОЛІГЛОТ
Лає жінка свого мужа,
Аж від люті блідне,
Що багата в мужа туша,
А лексика бідна.
Може мій словник і справді
Не такий багатий,
Але ж хто від мене, Насте,
Знає більше матів?
11.4 1978 р.

ГВОЗДИКА І ВАЗА
-Більше за все не терплю вази,-
Гвоздика мовила до Ази.
22.2.1990 р.

СВОЄЧАСНО СХАМЕНУВСЯ
-Ти мов новенька копійка,-
Гриць сказав Гірею,-
Мабуть, гарну кучу грошей
Виграв в лотерею?
-Що ти, що ти, мій рідненький!-
Відповів той Грицю,-
Просто грати перестав
Я в оту дурницю.
24.10.1976 р.

ЗВІДКИ ТЕМПЕРАТУРА?
-Як на вас погляне жінка,-
В тьоті Ані Шура,-
Чи піднятись в хлопця може
Вмить температура?
-Що тобі сказать, дитинко,-
Анечка до Шури,-
Ще ніхто, як інший гляне,
Не температурив.
То ж чому тоді, пробачте,-
Шура заікається,-
Коли я на вас погляну -
В мене піднімається?..
30.12.1976 р.

ПРО СЕСТРУ - ХАЗЯЙКУ
Кожен день сестра - хазяйка,
Ніби смерч носилась,
Рахувала простирадла,
З нянями сварилась.
І невже у вас є зайвий
Час і марна сила?-
Дивувались всі навколо.
-А що б я робила?
20.10.1976 р.

СВОЯ ЛЮДИНА
Надто батюшці упала
В очі молодичка!
Що вже стан у неї, губки,
Що вже біле личко!
День і ніч він сушить мозок,
Як її зустріти,
Щоб її красою тею
Взять заволодіти.
То ж на сповіді їй тихо
Шепче:
-За терпінння
Тобі буде на тім світі
У раю спасіння.
А якщо прийдеш сьогодні
Вечором в ліщину,
Я тебе представлю Богу
Як свою людину.
А як ще й язик тримати
Будеш за зубами,
Гарантую, що ти будеш
Першою з Богами.
Бідна жінка аж присіла:
-Що робити маю?
-Приходь, раба, як стемніє
За село до гаю.
Там ото ти все і взнаєш.
А зараз додому
Іди виспись і дивись бо -
Ні гу-гу нікому.
Жінка ствердно похитала
Мовчки головою,
Й ось опівночі чекає
"Бога" під вербою.
А коли в гаю стемніло,
Там, де паслись коні,
Піп до жінки:
-Ти повинна
Віддатись сьогодні.
-Кому маю я віддатись? -
Й зирить на дорогу.
-Кому, кому?- ще й питаєш,
Звісно кому - Богу!
Не протився, раба Божа,
На те його... воля,
Ставай отам, недалеко,
Де шумить тополя!
Та дивись же, не розплющуй
Ти очей ні разу,
Бо як взриш живого Бога -
То помреш відразу.
-Якщо я закрию очі,
Як же взнаю Бога?
-Не хвилюйся, сам побачить,
Як розставиш ноги.
Жінка очі хустинкою
Вмить перев’язала,
Ноги тут же розставила
І чекати стала
Ледве встигла все зробити -
Як відчула Небо:
Бог наблизився до неї
Й притулив до себе.
І таке творив всю нічку -
Аж земля хиталась,
Добре ще, що хоч живою
У гаю осталась!
А як небо засіріло,
Теж пішла із гаю,
-От тепер я зрозуміла,
Чом всі мчать до раю...
Й ще не встигло з неба Сонце
На лісок спуститись,
Як вже стала шельма думать,
Як їй знов зустрітись.
Понад лісом, понад ставом
Качечка літає,
Жінка місця не знаходить,
І попа шукає.