Грицько сміється

То місяць не треба - ні тіней, ні синьки.
13.9.1989 р.

"ПЕРЕДОВИК"
-Хто то так в цеху гарцює?
-То Грицько в нас так "працює".
Прийде, сяде на дивані
І у пазуху до Тані.
Потім в Галку "кине палку"
І бігом біжить по Варку.
Недаремно ж кадровик
Каже: "Гриць - передовик".
30.12.1989 р.

НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО
-У кожного своє багатство,-
Якось до вівці мовив бик,-
У зайця - ноги, в мене - яйця,
У віслюка - упертість, крик.
-А в мене,- кнур з хліва гукає,-
Моє багатство - це сверло,
І поки це сверло працює -
Жить буде місто і село.
4.12.1989 р.

В ЦЕХУ
-Чому в цех не пропускаєш,-
Репетує Рая.
-Бо тебе, моя красуне,
Тут ніхто не знає.
-Тьху на тебе,- аж присіла
Від образи Рая,-
Весь Поділ, Шулявка знає,
Ну а ти не знаєш?.
9.9.1989 р.

ДОБРОЗИЧЛИВИЙ
Запрошує Гриць Романа
З’їздити до брата,
Той впирається і каже:
-Не поїду й баста!
-Це ж чому? - Гриць здивувався,-
Чи ж не пригощають?
-Бачиш, друже, в вас горілку
Пити заставляють.
-То ж на зло не пий і баста! -
Гриць повчає Рому.
-Ти пробач, але не можу...
Зла робить нікому.
22.5.1976 р.
Друкувався у журналі "Перець".

ЯКЩО Є ЧЕСТЬ
Все продається, ваша честь,
Тільки не совість і не честь.
11.2.2006 р.

НАДІЙСЬ НА СЕБЕ
Як хочеш мати все що треба -
Надійсь на себе і на небо
17.6.2004 р.

НЕДІЛЬНИЙ ДЗВІНОК
-Чому в тебе, як субота -
Не працює телефон?-
Запитав в Миколи якось
Кум його Пантелеймон.
-Не хотів би я казати,
Ти прости за це мені,
Бо в дружини "алергія"
На дзвінки, що в вихідні.
-То чому ж у дні буденні
Ваш працює телефон?-
Знов звернувся до Миколи
Кум його Пантелеймон.
-Бо в буденні дні ніколи
Тесть не дзвонить із села,-
Відповів йому Микола,
Не приховуючи зла.
-То ж причому жінчин батько,
Щось не можу я збагнуть,
Можеш якось чуть простіше
Пояснить мені ту суть?
-Розумієш, в неї батько
У селі будує льох,
То ж ото й телефонують,
Щоб приїхали ми вдвох.
Ну тепер ти хоч допетрав?
-Все допетрав! Що ж, прости...
Видно, й стерво в тебе жінка,
А заодно з нею - й ти!
24.9.1989 р.

ЧОРНА ДІРКА
Що таке чорна дірка?
Це така держава…
Скільки в пельку їй не пхай,
Ну а їй все мало.

ПОГОВОРИЛИ
-Ти, часом, не хвора,
Чи зовсім не того,
Що заміж зібралась
За діда старого?
Та в нього ж не тее...
-Зате є машина,
І в нього є гроші,-
До Гощі Марина.-
А те, що ти кажеш...
Були б тільки гроші,
То знайду й без нього,-
Тихенько до Гоші.
13.9.1989 р.

НАЧАЛЬНИКУ ЦЕХА
Невже ж ти, братику, не знаєш,
Що люблять всі жінки поспать,
Навіщо ж жіночку соромиш,
Що та не може рано встать?
Краще б до себе придивився,
А сам хіба ти не такий?
Хай ось люба розставить ноги -
Не обжене і молодий.
30.11.1989 р.

ЩАСЛИВИЙ
Щасливий той, хто має міру
І знає гордості ціну,
Хто любить музику і ліру,
Мріє про квіти і весну.
Щасливий той, хто любить працю
І знає вірності ціну,
Й ніколи він - ви хоч убийте -
Не впустить в душу сатану.
30.11.1989 р.

ЩОБ НЕ СУДИЛИ
-Хай живе! - в цеху горлають,-
Справедливий наш закон,
Що за гривню всіх в нас садять,
Та нікого за мільйон!
Бо як хочеш, щоб не карали
Милі дядечки оті,
То кради, щоб всім хватало -
Прокурору і судді.
25.9.1989 р.

ЖУЧКА
Невідомо, звідки й як
В цех завезли Жучку.
Ходить Жучка по цеху
І дає всім збучку.
То майстриню десь гризне,
То в цеху дівицю,
А то жінку, що пройде,
Схопить за спідницю.
А набридне дзявкотіть -
Сяде в кабінеті
І до Бобіка:
-Хело!
О, мій любий, де ти?
Ходить з Бобіком вона,
Як коза пишається,
А як Бобіка нема -