Грицько сміється

Вже давно відомо.
-Б’єм парі, що ти програв! -
Гриць говорить Гоші.
- А якщо я не програю?
-Значить, з мене гроші.
В умебльованій кімнаті
Музика легенька,
На столі стоїть шампанське
Та ікра чорненька.
А назустріч з-за порт’єри,
Де із пивом бочка,
Вийшла, ніби з казки, фея
В білих чобіточках.
Посміхнулась краєм губок
Відмівська та сила,
І красою, як косою -
Ледь його не вбила.
Над диваном нічничок
З Гоши зняв всі стреси,
І щасливчик цілував
Рученьки принцеси.
З голубих її небес
Зіроньки сіяли,
І йому чомусь здалось -
Ніби в рай попали.
Тьохкав з "Шарпа" соловей,
Віволга свистіла,
Що не зчувся, як доба
Миттю пролетіла.
-А тепер іди сюди
І гукни сусідку,
А ви, хлопці, розпечіть
В кухні сковорідку...
А тепер знімай штани
І сідай, мій Гоша,
Зараз взнаєм: чи доба,
Чи хвилина довша?
14.1989 р.

ТІЛЬКИ ЗАХИЩАВСЯ
Мама Вовочки:
- Сан Санич!
Прошу, як людину,
Не наказуйте, будь-ласка,
Ви мою дитину!
Він такий в нас беззахистний,
Як на лозах грони,
Ми й самі його не б’ємо,
Хіба що - в цілях самооборони.
Подививсь на жінку тренер
І розхвилювався:
-Я й не бив його ніскільки...
Тільки - захищався.
8.1.2003 р.

ПОВТОРІТЬ ЩЕ РАЗ
На лекції в інституті
Професор читає:
-В бугая за день сто актів
Полових буває.
А студентка:
-Скільки, скільки?
Тож часу негайте,
І студенту в п’ятім ряду
Ви це нагадайте.
Студент вислухав уважно
І при всіх питає:
-Сто разів одну й ту саму,
Чи й з іншими грає?
-Ну, звичайно, не з одною,-
Відповів той радо.
-Це студентці й передайте
Ви з першого ряду.
4.2.2003 р.

ГАРМАТНЕ М’ЯСО
О, люди-люди, о покайтесь,
Змініть будь-ласка, меч на плуг.
І замість танків й шкуродерів
У вашу хату зайде друг.
Бо, щоб у наших президентів,
Хоч у одного розум був,
Хіба ж вони творили б танки
І цей кровавий вічно бум?
Навіщо їм гарматне м’ясо,
Хіба жінки їм не дають,
Чи мало їм отих теличок,
Що у барделях вічно ждуть?
Та зараз вже на котру глянеш -
То тільки й ждуть щоб з ким гульнуть.
І тільки ти накрий поляну -
Вони й без танків вас знайдуть.
-Танки потрібні не для цього, -
Сміється голосно Матвій.
- Тоді, скажіть мені, для чого?
Щоб відбиваться від повій.
2.10.2007 р.

ДРУГА СКРИПКА
Запідозрила дружина
Чоловіка в зраді,
Бо приходив ледь живенький
І завжди в помаді.
І сказала йому:
-Любий!-
Не ставай ти дибки,
Бо не стану виконувать
Роль другої скрипки.
-Дякуй Богу, дорогенька,-
Чоловік Фієсті,-
Що ти й досі ще у мене
Граєш у оркестрі.
21.1.2003 р.

ДВІ НОВИНИ
Коли лікар обслідувать
Закінчив Марину,
Їй сказав:
-Мадам, я маю
Гарну вам новину.
-Але ж лікарю, пробачте,-
Та йому сказала,-
Адже я - мадмуазель...
Й тут же з крісла встала.
-Ну тоді вже, вибачайте,
За слова нелітні,
За новини вкрай неважні,
Адже ви - вагітні...
31.12.2003 р.

ПОЛЯНА
Сили мої от-от вже згаснуть,
І хоч я поки гонорюсь,
Але на зорі, світ наш ясний
Ніби в останнє вже дивлюсь.
Адже закон життя невпинний,
Та й роки вже своє беруть,
І хоч про смерть не варто думать,
Але пора збиратись в путь.
Та перед тим, як світ покинуть,
Хотів би людям я сказать,
Щоб берегли всі, як перлину
Наш світ, хто хоче раювать.
Бо не повірю я у вічність
І в те, що є на світі рай,
Якщо не плугом а фугасом
Хтось переоре рідний край.
Бо не повірю я у вічність,
І в те що є десь в світі рай,
Поки ще будуть царювати
Такі, як Юлій Цезар Гай.
Поки на світі буде слово
Таке як "пан" або "батрак",
І поки будуть бить невинних
Тільки за те, що цар - мудак.

ЗЕМЛЕТРУС
Ну й землетрус по Планеті
І по державі іде.
Де ж бо ви, де ж ви поети,
Де ваша постать, де?
Думаєш, хто більш заплатить,