Грицько сміється

-А ти чому не працюєш?-
Запитали Славку.
-А я, вибачте, чекаю
Катю - секретарку.
29.1.2003 р.

БРУДНІ ДОКУМЕНТИ
У Одесі пан-полковник
Мерса зупиняє
І у нового бандита
Паспорт вимагає.
-А чому такий брудний він,-
Й хитро позирає,-
Ніби ти його в конюшні
В рептусі тримаєш?
-Розумієш, пан-полковник,
/Але це між нами/,
Кожна дрянь не миє руки
Й цапає руками!
29.1.2003 р.

СОПРАНО
З сильним голосом співачка
Та з поганим слухом
Запитала в диригента
В антракті над вухом:
-Ви помітили, маестро,
Як я ноту брала -
Моїм голосом повсюдно
Наповнялась зала!
-Ну ще б пак! Яке сопрано!
Й щоб не заважати -
Слухачі тихенько стали
Залу залишати.
8.1.2003 р.

П’ЯНИЙ І ДАЇШНИК
Новий руський зовсім п’яний
За кермо сідає,
А даїшник подивився
І права питає:
-А що мушу я робити?-
Й держить пляшку збоку,-
Як без мерса я не можу
Вже ступити й кроку?
29.1.2003 р.

КОЛЯДНИК
По дорозі туди-сюди
Мент весь день гасає.
-Його що, гризнула муха?-
Гриць в Петра питає.
А дідок, що слухав хлопців,
Їм обом звітує:
-То, синки /та це між нами/,
Мент так колядує.
-А хіба Різдво сьогодні?-
Глянули на Гліба?
-Бачте, любі, хлопцям також
Треба щось до хліба.
14.4.2000 р.

ЇДЬТЕ ТАК І ДАЛІ...
Якось їхав Гриць на "Волзі"
Й тільки дав він гави,
Як неначе з-під землі
Тут як тут - лягавий.
І на Гриця подививсь,
Ніби кіт на пташку:
-Ану дай,- подумав він,-
Дам йому на пляшку.
І подав в вікно права.
Патруль помаленьку
Розгорнув їх, подививсь
І пита чемненько:
-Ну то як, порушив рух?
-Ні!- відповідає,
А сам дивиться на нього,
Погляд не спускає.
-Вірно!- Грицю відповів.
А слова, як палі.-
Ось вам ваші документи -
Їздіть так і далі...
1.3.1996 р.

БАЛЬЗАК І КРЕДИТОРИ
Як відомо, у Бальзака
Теж були затори,
Не давали йому спати
Вічно кредитори.
От і знов якогось разу
Чує стук у двері:
-Мене дома нема - тут же
Пише на папері.
-Це неправда!- голос знову
До вух долітає,-
Під дверима ваші туфлі
Хтось переставляє.
-І що з того? Я причом тут? -
Господар із хати,-
Може, я пішов в шкарпетках
До моря гуляти.
25.1.2003 р.

НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО
Все життя за батраком
Пан спостерігає:
Ні кола, ані двора,
Ну а він співає.
Щоб йому таке утнуть?
Став пан міркувати,
Щоб батрак, так як і він,
Перестав співати.
Довго думав й накінець
Батрака гукає:
-Гей, ходи но ти, холопе! -
Й чарку наливає.
-Слава Богу!- привітавсь
Наш батрак до пана,
І чекає, поки той
Біля нього стане.
-От скажи мені, мужиче,
В чому та причина,
Що співаєш сам весь день,
Й так навчаєш сина?
-Бачте, пане, у вас коні,
Корови та птаство,
А у мене лиш пісні -
Все моє багатство.
Заспіваю я про лан,
Про моря та гори,
І від мене тут же вмить
Десь зникає горе.
І хоч в хаті ні гроша -
Не гнівлю я Бога,
Бо завжди моя душа -
Вільна, як дорога.
Бо в мені живе Тарас,
Батько Сагайдачний,
Це про нього хтось сказав,
Ніби необачний.
Це вони завжди мені
Так, як день засяє,
Мужнім голосом дідів
Душу звеселяють.
-Бачу я,- лукаво пан,-
Чоловік ти гожий,
І за це тобі я дам
Тисяч зо три грошей.
Можеш тратить як хотіть:
Чи купить корову,
Чи хатиночку у зруб
Збудувати нову.
Взяв ті гроші біднячок
І приніс додому,
І не знає, де й куди
Їх приткнути в ньому.
Біля образів поклав:
-Хорони їх Боже!
Сам же ліг, щоб відпочить,
А заснуть не може.
Встав, під піч переховав,
Та пробігла миша:
- Ой, грабіжники мабуть!
Підхопивсь й не дише.
Ще за ніч разів десь з п’ять
Він ховав ті гроші,
Що від думок в батрака
Завелися воші.
Навіть місяць не пройшов -
Перестав співати,
І не знає чоловік,