Лиш одна троячка.Ну а жінка, щоб й ті грошіГриць не зміг прибрати,Вирішила ту троячкуВ вінику сховати.А коли проснулась ранкомНа роботу Уля,З того віника, пробачте,Вилетіла дуля.Як же ти її знайшов?-Стала докоряти.- А що б я був за хазяїн,Щоб не відав, що робиться в хаті?26.12.1990 р. ПОРОЗУМІЛИСЬХворий - п’яний у лікарнюЯкось причвалавЙ перед доктором в прийомній,Як пінгвінчик став.Доктор теж був напідпитку,За столом дрімав:-Я по три клієнти зразуВ себе не приймав!П’яний теж не розгубився:-Не до вас я, ні,Я до того, що дрімаєОсь... у стороні!20.2.1959 р. ДОГОДИЛАЯкось п’яний чоловікПовернувсь до хати,Жінку з печі ізволікЙ став її повчати.-Ах ти, бісова душа!Лізь під стіл і нявкай!Жінка лізе, догожа:-А тепер вже гавкай!Та не встигла й гавкнуть ще,Він її як дзизне:-Що, й своїх вже не взнаєш,Собача капризне?19.2.1959 р. ДЕФІЦИТНІ ЛІКИА п’яничці не лежиться:-Де б його це похмелиться?Страх, болить як голова,Хоч якого б кислячка...14.12.1976 р. ДІДУСЬ ТА ОНУКА-В наші роки жінки вмілиЩе хоч червоніти,-Докоряв дідусь онуці,Що тримала квіти.Подивилася та зверхньо,Ніби Кізка через став:-Уявляю я, дідуню,Що ти тим жінкам казав...31.12.2002 р. ЛЕДВЕ ПАМ’ЯТАЮ-Скажіть, діду, чи про час тойВи ще не забулись,Як із жіночкою впершеДесь в гаю зіткнулись?..Позіхнув старенький гіркоЙ каже, мов співає:-Я уже й останню жінкуЛедве пам’ятаю.28.12.2002 р. Я ВЖЕ ЗАБУВСЯЗахотілося старомуОсвідчитись юній,І звернувсь перед весіллямДо дівчини Дуні:-Тобі мати хоч казалаЩо треба робити,Як одружимось з тобоюЙ станем разом жити?-Ні!- призналась і замовкла.Дідок повернувся:-Ти не знаєш, що робити,А я вже забувся...23.12.2002 рДИНЯ Було в матері три доньки,Та такі всі б..ді,І кого, як тільки смеркне,Не було в тій хаті!Та про ті їх походенькиНе всі хлопці знали,А тому до тих шедеврівЩе й сватів заслали.Доньки бігали по хатіЙ що робить - не знали,Бо колись дефектну дівкуБатьку повертали.Тож пішли всі до матусіНа таємну раду,Щоб дала їм персональноКожній з трьох пораду.-Ти,- до Галі мама Фрося,-Там візьми і склей волосся.Ну а ти, як йтимеш, Тося,Візьми мірку крові з лося.-А мені!- кричить Марина.-Всунь, як ляжеш, апельсина.А на другий день сестричкиСтарші дві сміються,А найменша плаче, бідна,Сльози градом ллються.-Що з тобою, дорогенька? -Трусять ті кирпату. -І чому весь час сльозамиПоливаєш хату?-Як же мені не ридати?-Зразу в крик дівчина,-Як жених, коли проснувся,З’їв він апельсина!-Не журись, моя дурненька,-Й глянула на скриню,-Як твій нень колись женився,То з’їв цілу диню...27.4.1990 р. ЖОВТІ ШТАНИПісля бою в ЧапаєваЖурналіст питає,Чому він червону сукнюУ бій одягає?-На червоному, як ранять,То крові не видно,А тому і одягаю, -Посміхнувсь той хитро.-Ну тепер я розумію!-Журналіст Чапаю,-Чому Петька перед боємЖовту одягає!1.2.2003 р. СОЛДАТ ОСТАНКІНПрапорщик:-Солдат Останкін,Чому стали в стрій останнім?-Хтось же мусить стать останнім,-Відповів солдат Останкін.-Вам наряд позачергово.Тут Останкін просить слово:-Де ж в цім логіка наказі?-Й тут же він замовк відразу.-Де тут логіка, питаєш?Й тут же сам відповідає:Мусить же хтось, так сказати,Всім обід нам готувати...3.1.2003 р. ПОКИ НЕ ЗНАЮ-До весілля,- каже Віка,-Я не спала з чоловіком.Ну а ти? - до Маї Віка.-Як звать твого чоловіка?1.2.2003 р.