Грицько сміється

Як ти був у кралі.
-Та невже так само, Нато!
Став він заікатися.
-Все точнісінько так само -
Можеш не вагатися.
-Ну а далі?
- Ну а далі? Не могла ж я драться:
Скинув з мене спідничину -
І давай стараться...
Потім жінка посміхнулась,
Переждала кризу:
-Добре тобі, ти був зверху,
А якби був знизу?
6.2.1989 р.

ГІПНОЗ
-Чи знаєш, що таке гіпноз?-
Петро в Грицька питає.
-Це як зустрінеш ти дівча
І мов слова ковтаєш.
Або, наприклад, те ж дівча
Вам ноги так розставить,
Що хоч й не хочеш, а туди
Свої ти очі вставиш.
Оце і є отой гіпноз,
Не то, що в Кашпировського,
І діє він усе життя
І, уявіть, на кожного.
31.12.1997 р.

ХЛОПЕЦЬ БИТИЙ
Він був настільки хлопець битий,
Що аж хотілося убити.
6.9.1998 р.

КУФАЙКА І ГОРИ
Жінка в Сочі збиралася,
Речі пакувала,
Ледь не весь свій гардероб
В сумку перебрала.
Чоловік дививсь на жінку,
Як на балалайку,
А як жінка відвернулась -
В сумку впхнув куфайку.
Потім він із таксопарку
Викликав їй "тачку,"
Й посадив свою кохану,
Мов на яйця качку.
Їде жінка і радіє,
Марафетить очі,
І міркує:
-Не одного
Ошарашу в Сочі.
А коли відкрила сумку -
Ледве не зомліла,
Бо куфайка на всі Сочі,
З сумки реготіла.
-Ну прокляття! - прокричала
Жінка, ніби Лайка:
-Буде довго тобі снитись
Ця ряба куфайка.
Але як би там не сталось,
Та не розгубилась,
Погуляла як хотіла
Й знову в дім з'явилась.
-Ну і як відпочивалось?-
Муж її з порога.
-Слава Богу!- непогано,
Дякувати Богу.
Всі подружки за коханців -
Й на морські простори,
А я з своїм за куфайку -
І гайда у гори.
7.2.1989 р.

КОЗЕЛ ТА ПОДОРОЖНІЙ
По дорозі йдуть з труною,
За труною в лаврах
Ведуть козла з бородою,
Ніби динозавра.
За козлом йдуть мовчки рідні,
Протирають віки,
А за ними чоловіки
Йдуть, немов каліки.
А навпроти кривий стоїть
І спостерігає,
-А кого це в нас хоронять?
Й відповідь чекає.
-Бабу Хросю із долини,
Може, знаєш Рому?
Так це якраз його теща.
-А козел при чому?
-Як причому? Бо ту жінку
Заколов рогами,
Як та жінка стала бити
Зятя носаками.
Кривий тут же зупинився
Й тихо до громади:
-А мені б козла оцього
Не змогли б продати?
-А чому б і ні? Звичайно! -
І на вухо Сергу. -
Як козла купити хочеш,
То ставай у чергу!
9.2.1989 р.

ЯК БУЛА ТИ З КУМОМ
Їде бабка з своїм дідом
Тихо із сільради.
Баба діду: - Признайсь, діду,
Скільки раз ти зрадив?
- Скільки зрадив? - дід до баби,
І трохи подумав,
- Та було з кумою якось,
Як була ти з кумом.
3.1.1998 р.

ЛЮДИНА ВІД БОГА
Жив гостинний чоловік
В хаті при садочку,
Це про нього хтось сказав:
Зніме і сорочку.
Хто б до нього не зайшов -
Він за стіл посадить,
Бо, як чесно, над усе
Був гостям він радий.
А тут п’ятий день дощі,
Ніби із криниці,
Він би й радий був гостям -
Та ж пусті полиці.
Руки в небо підійняв
Й тут же до Миколи:
-І невже гостей у тебе
Не було ніколи?..
18.1.1989 р.

МУЖЧИНА
Чоловік прийшов з роботи
Втомлений до хати,
Й, повечерявши, відразу
Ліг у ліжко спати.
Жінка треться, дише жаром,
Грудоньками коле,
Ну а він хропе, неначе
Трактор на все поле.
Жінка тихо із кімнати
Двері привідкрила
Й закричала:
-Відгукніться,
Як є десь мужчини!
Під вікном гуляв п’яничка
І почув ці крики:
-А що, пані-хазяєчко,
У вас є що випить?
31.11989 р.

ПРОФЕСОР І СТУДЕНТКИ
Прийшли збуджені студентки
До декана й кожна:
-Чом вам можна з усіма, мов,
А нам так не можна?
Вчений мовчки подивився
На кожну з присутніх
Й попрохав тих, щоб принесли
Ті кофейник з кухні.
Потім взяв дванадцять чашок
І на стіл поставив,
І почав усім порційно
Наливати каву.
- Подивіться, як це файно,
Взяв за руку Азу, -
А тепер візьміть та злийте
Все в кофейник зразу.
І що буде? Мовчите всі?
Це і кури знають!
Бо кому та треба жінка,
В яку всі зливають?
11.2.1989 р.

ВАРТОВІ
Скільки б ви чого не вкрали,
Вартові у нас - зер гут:
Як дасте ви їм на пиво -
Ще й на плечі піддадуть!
В нас на фабрику робочих
Теж по конкурсу беруть.
Як не вмієте ви красти -
Хрен вас сторожем візьмуть!
6.7.1989 р.

ДВІ НОВИНИ
Із відрядження нарешті
Гриць примчав "додому".
-Є новини? - він питає
В секретутки Томи.
-Одна трохи поганенька,
А друга гарненька,
То з якої починати? -
Шефові чемненько.
-Давай зразу про погану,-
І присів навпроти.
-Ось наказ, що вас звільнили
Вчора із роботи.
-А яка ж тоді хороша,
Пташечко тендітна?
-Вчора лише я узнала,
Що від вас вагітна.
7.2.1989 р.

НА БАГАТУ КУТЮ
До дівчини на Різдво
На кутю багату
Завітало зразу три
Женихи у хату.
А дівчисько молоде
/Що то ще дурненьке!/
Тут же всіх їх за поріг,
Й кліпає раденьке.
А коли усі пішли -
Розсміялось дзвінко,
Що було таке дурне,
Як крива кувінька.
Ну чому було б їх всіх
В дім не запросити?
Краще б вже їм всім... служить,
Ніж бетон носити.
21.1.1989 р.

НЕПИТУЩИЙ ПЕТРО
У Києві-граді, де "Нивки" метро,
Живе-проживає електрик Петро..
Хороший товариш, простий, весельчак,
Сказать, що ханурик - не скажеш ніяк.
Ну вип’є, буває, на Новий він рік,
Як кожний нормальний ото чоловік,
А потім - весь рік - варто вам подивитись,
Як він вам відразу:
-Налий похмелитись!..