Грицько сміється

Щось про Громадянську.
-А що, власне, розказувать,
Про ті дні нещасні,
Як по хатах сновигали -
То одні, то красні.
Виб"ють двері, як не впустиш
Й тут же гвалтували.
-Отак ото ті нелюди
В нас і воювали.
Як вгадаєш, хто який з них,
То, гляди, й відпустять,
А не дай Бог не вгадаєш -
То й штанішки спустять.
А тому від страху люди,
Аби їх не били,
Цілі дні ото по хаті
Й без штанів ходили.
А один раз стою в хаті
Якось на шпалері,
Хтось стукає. Думав - білі
Й відкриваю двері.
А то дивлюсь баба Хрося
Також в білій льолі,
Прийшла бідна аби в мене
Випросити солі.
Та як глянула на мене,
На мої убори,
Стала тут же молитися,
Ніби до Миколи.
-Чи ти бува не звихнувся,
Що жопою світиш?
Чи можливо впав в дитинство,
Чи в начальство мітиш?
Й тут же з ляку-переляку
На долівку впала.
Усі довбуть... бери тоже...
Тільки дай ще й сала.
-А що довбуть?
Внук у діда тут же вмить питає.
Дід на внука подивився:
-Підростеш - узнаєш...
Отак ото й воювали ті іклисті коні,
Як тебе не трахнуть білі, зроблять це червоні.
25.1.2003 р.

ВІТЕР ВІЄ
Вітер віє, вітер віє,
Скрізь куди не глянеш - лід.
Як себе Гриць не жаліє,
Чому маю я жаліть?
27.1.2003 р.

ЗТУРБОВАНИЙ БАТЬКО
Зтурбований батько,
Схвильована мати,
Єдиного сина
Беруть у солдати.
3.8.1998 р.

КОЛИ ПРИЇХАЛИ В СОЧІ
Коли приїхали ми в Сочі
Вона сказала, що не хочу,
Навіщо ж ти гукала в Сочі,
Невже щоб я дивився в очі?
28.1.1998 р.

ДОЖИЛИСЯ ХОЛУЇ
От і дожилися наші холуї,
Що чужими стали на своїй землі.
6.4.1999 р.

НЕ СМІЙСЯ З СТАРШИХ
О, ти, юначе, не хизуйся,
Й сміятись з старших ти не смій,
Бо хто сміється з старших себе,
На того кажуть: то - тюхтій!
23.7.1999 р.

ПОЕТИ, ЯК ДІТИ
В нас поети запевняю:
Як маленькі діти,
Які пишуть не для людства,
А все для еліти.
6.4.1999 р.

НЕ СТІЙ, І НЕ ДИВИСЬ!
Ти не стій і не дивись
На красиві лиця,
Бо, як кажуть, із краси -
Вам не пить водиці.
5.2.1999 р.

ЯКЩО ДРУГ - СОБАКА
У Петра з собакою є час погулять,
А провідать друга - ніженьки болять.
Чи то друг - собака, чи собака друг?
Чи то просто люди розпустили слух.
20.8.1999 р.

ЩОБ ДОБИТИСЬ УСПІХУ
Старайтесь менш людей повчать,
А більше вчитись,
Якщо хочете в житті
Ви чогось добитись.
3.6.2002 р.

ЛЮБОВ - ВІЧНА
Вриваюсь в тебе, ніби в диво,
Торкаюсь з пристрастю сосків,
І б’є в набат душа щаслива,
Ще з незапам’ятних віків.
Й колись і зараз все так само,
Як сотні літ назад віків -
Робились Вовочки й Оксани
Під шум щасливих яворів.
3.6.2002 р.

РОМАНТИЧНА ЛЯЛЬКА
Жалівсь Старий Кіт молодому,
Ледве утікши від Сірка.
-У тебе ген які хороми
І охорона теж своя.
А в мене що? Підвал, горище,
Навіть не має тапчана,
І де не стань - там вітер свище,
І цілий рік зима й зима.
-Зате у тебе поле, гори,
Де захотів - там і... відбій,
Зате ти сам собі хазяїн,
І сам собі ти Вовк, чи Змій.
А тут, пробач за не етичність,
І в туалет тебе ведуть,
Чи не занадто романтично?-
Коли тебе з наганом ждуть.
3.6.2002 р.

ЧОЛОВІК І ШПРОТИ
Чоловік вминає шпроти
І бурчить до жінки:
-Краще б ти стулила ротик,
Ніж свої колінки.
7.5.2003 р.