Кроу зиркнув на кругле черево напарника.
— Може, тобі частіше бувати в морзі — позбудешся цього рятувального круга.
— Це замість того, щоб марнувати життя у спортзалі? — обрубав старший детектив.
Мора подивилася на нього, здивована цим докором. Навіть завжди м’який Сліпер іноді не міг стерпіти свого напарника.
Однак Кроу лише засміявся, байдужий до того, як дратував інших.
— Слухай, як будеш готовий підкачатися — вище талії, — можеш приєднатися до мене.
— Треба переглянути ще знімки, — втрутилася Мора, по-діловому знімаючи плівку з негатоскопа.
Йошима передав їй наступні, вона закріпила їх на склі. Проти світла постали зображення голови й шиї Пані Пацюк. Коли Мора вчора дивилася на її обличчя, то бачила лише м’ясо, обгризене пацюками. Але під цією понівеченою плоттю були на диво неторкані кістки — хіба що кінчика носа бракувало, він зник, коли вбивця знімав з обличчя свій трофей.
— Бракує передніх зубів, — завважив Сліпер. — Думаєте, він їх теж забрав?
— Ні. Це схоже на атрофічні зміни. І це мене дивує.
— Чому?
— Такі зміни зазвичай пов’язані з похилим віком і поганим лікуванням. Але це не годиться для жінки, яка здається доволі молодою.
— Звідки ви це знаєте, без обличчя?
— На рентгені хребта немає свідчень дегенеративних змін, які зазвичай настають з віком. Ані на голові, ані на лобку немає сивини. І очі ясні.
— Як думаєте, скільки їй?
— Я б сказала, що не більше сорока. — Мора подивилася на знімок на негатоскопі. — Однак на знімках є характерні для літніх жінок ознаки. Я ще не бачила такої сильної кісткової резорбції, тим більше в молодих. Вона не змогла б поставити зубні протези, навіть якби могла їх собі дозволити. Вочевидь, ця жінка не мала навіть базового стоматологічного догляду.
— Отже, знімків зубів для порівняння в нас теж не буде.
— Сумніваюся, що ця жінка була в дантиста останні кілька десятків років.
Сліпер зітхнув.
— Відбитків пальців немає. Обличчя немає. Зубної формули немає. Ми ніколи не встановимо її особистості. Можливо, саме в цьому сенс.
— Але відрубування ступнів це не пояснює, — сказала Мора, не зводячи очей з черепа невідомої, що сяяв на негатоскопі. — Гадаю, він мав інші причини. Можливо, йому йшлося про владу. Про лють. Коли знімаєш з жінки обличчя, то забираєш не просто сувенір. Ти крадеш сутність того, ким вона є. Забираєш у неї душу.
— Що ж, тут він дещо перебрав, — мовив Кроу. — Кому потрібна жінка без зубів, із виразками по всьому тілу? Якщо він хоче колекціонувати обличчя, то міг би взяти те, що краще виглядатиме над каміном.
— Може, він лише почав, — тихо сказав Сліпер. — Може, це його перше вбивство.
Мора розвернулася до столу.
— Почнімо.
Сліпер і Кроу зав’язали свої маски, вона зняла з тіла простирадло. У ніс ударив різкий сморід гниття. Вона вчора взяла пробу скловидного тіла, і за результатами виходило, що жертва загинула приблизно за тридцять шість годин до того, як її знайшли. Тіло досі було заклякле, кінцівки було важко рухати. Попри те, що на місці злочину було не тепліше, ніж у морозильнику, воно почало розкладатися. За роботу взялися бактерії, руйнуючи білки, роздуваючи міжклітинний простір. Холод уповільнив ці процеси, але не зупинив.
Хоча Мора вже бачила це понівечене обличчя, його вигляд заново шокував її. Так само як і численні пошкодження шкіри, що під яскравим світлом виділялися темними, гнітючими виразками з проколами від зубів пацюків. На цьому спустошеному тлі вогнепальна рана була зовсім невиразною — маленький отвір з лівого боку грудної клітки. Кулі «глейзер» були розроблені з метою мінімізувати ризик рикошету, водночас завдаючи максимальної шкоди в самому тілі. Слідом за акуратним влучанням ішов вибух свинцевого шроту, що містився в мідній оболонці. Маленька рана не давала найменшого уявлення про те, що лишилося після неї всередині грудини.
— То що за гидота в неї на шкірі? — запитав Кроу.
Мора зосередилася на зонах, не пошкоджених щурячими зубами. Фіолетові виразки були розсипані по торсу й кінцівках, деякі з них взялися кіркою.
— Не знаю, що це, — визнала вона. — Схоже, щось системне, можливо, реакція на ліки. Може, прояви раку… — Помовчала трохи. — Або ж щось бактеріального походження.
— Тобто заразне? — перепитав Сліпер, ступаючи крок назад від столу.
— Тому я й запропонувала вдягнути маски.
Вона провела кінчиком пальця по ранці, вкритій кіркою, — з неї відпало кілька білих лусочок.
— Це трохи нагадує псоріаз. Але поширення неправильне. Псоріаз зазвичай вражає лікті й коліна.