І Мора попри все шанувала його за це.
Він поставив склянку на стіл.
— Сьогодні знову бачив твоїх черниць, у новинах.
— Що кажуть?
— Поліція обшукувала ставок за абатством. Для чого це?
Мора відкинулася на спинку канапи, напруження в плечах почало танути від алкоголю.
— У ставку знайшли немовля.
— Черниці?
— Чекаємо на підтвердження ДНК.
— Але ти не сумніваєшся, що це її дитина?
— Мусить бути. Інакше справа стає неймовірно ускладнена.
— Тоді ви зможете встановити особу батька. Якщо матимете ДНК.
— Спочатку потрібне ім’я. І навіть якщо ми дізнаємося, хто батько, залишається відкрите запитання, чи це був секс за згодою, чи зґвалтування. Як можна це довести без свідчень Камілли?
— Все одно скидається на можливий мотив убивства.
— Саме так.
Мора допила, відставила склянку. Не варто було пити перед вечерею. Від алкоголю й невиспаності думки почали плутатися. Вона потерла скроні, намагаючись не втрачати гостроти розуму.
— Треба тебе нагодувати, Моро. Схоже, в тебе був важкий день.
Вона вимучено засміялася.
— Пам’ятаєш той фільм, де маленький хлопчик каже: «Я бачу мертвих людей»?
— «Шосте чуття».
— Що ж, я бачу їх увесь час і вже почала від цього втомлюватись. Ось що зіпсувало мені настрій. Майже Різдво, а мені навіть на думку не спадало поставити ялинку, бо перед очима в мене все одно лабораторія для аутопсії. Я досі відчуваю цей запах на своїх руках. Повертаюся додому в такий день, після двох розтинів, і навіть подумати про вечерю не можу. Не можу дивитися на шмат м’яса й не думати про м’язові тканини. Здатна впоратися хіба що з коктейлем. А коли наливаю й відчуваю запах алкоголю, то раптом знову повертаюся до лабораторії. В алкоголю й формаліну однаково різкий запах.
— Ніколи не чув, щоб ти так говорила про свою роботу.
— Я ніколи не відчувала, щоб вона настільки поглинала мене.
— Не схоже на непереможну докторку Айлс.
— Ти знаєш, що я не така.
— Тобі добре вдається ця роль. Куленепробивна розумниця. Ти хоч знаєш, як лякала своїх студентів в університеті? Вони всі тебе боялися.
Мора похитала головою й засміялася.
— Королева Покійників.
— Що?
— Так мене називають місцеві копи. Поза очі, але чутки до мене дійшли.
— А мені навіть подобається. Королева Покійників.
— Ненавиджу це прізвисько. — Вона заплющила очі, відкинулася на подушки. — Звучить так, наче я вампір. Щось гротескне.
Мора не почула, як він підвівся з канапи і став за нею, тому, відчувши його руки на своїх плечах, вона мало не підскочила. Завмерла, кожною клітинкою тіла, кожним нервовим закінченням свідома його доторку.
— Розслабся, — промуркотів Віктор, розминаючи її м’язи. — Це те, чого ти ніяк не навчишся.
— Не треба, Вікторе.
— Ти завжди насторожі. Не хочеш, щоб хтось бачив у тобі менше, ніж досконалість.
Він занурював пальці глибоко в її плечі та шию — вторгався, промацував шлях. Вона відповіла ще більшим напруженням, м’язи оборонно скам’яніли.
— Не дивно, що ти така втомлена. Завжди зі щитами. Не можеш просто сісти й насолоджуватися, коли хтось торкається тебе.
— Ні. — Вона відсторонилася, підвелася. Розвертаючись до нього, відчувала, як поколює шкіру його дотик. — Що відбувається, Вікторе?
— Намагався допомогти тобі розслабитися.
— Дякую, я розслаблена.
— Ти така заведена, що м’язи от-от порвуться.
— А ти чого чекав? Я не розумію, що ти тут робиш. Не знаю, чого ти хочеш.
— Може, просто знову будемо друзями?
— А ми можемо?
— Чому б ні?
Зустрівши його погляд, Мора відчула, як шаріється.
— Бо в нас надто довга історія. Між нами забагато… — Вона хотіла сказати «тяжіння», але натомість сказала: — Я все одно не певна, що чоловіки й жінки можуть просто дружити.
— Це дуже сумно.
— Реалістично. Я щодня працюю з чоловіками. Я знаю, вони збентежені, і хочу, щоб так і було. Щоб вони бачили в мені авторитетну постать. Розум і білий халат. Бо щойно вони почнуть вбачати в мені жінку, на обрії з’явиться секс.
Віктор пирхнув.
— І він усе забруднить.
— Саме так.
— Байдуже, яким авторитетом ти вимахуватимеш у них над головами. Чоловіки дивитимуться на тебе, і кожен з них бачитиме привабливу жінку. Так і буде, хіба що ти ходитимеш із мішком на голові. Секс завжди присутній, його не вимкнеш.
— Саме тому ми не можемо просто дружити.