Не дивно, що стіни монастиря здавалися такими привітними.
Ріццолі зітхнула й розвернулася до дороги, що лежала попереду.
— Поїхали додому, — мовила вона.
— Діагноз мене спантеличив, — сказала Мора.
Вона виклала на стіл у конференц-залі ряд цифрових знімків. Четверо колег навіть не скривилися, глянувши на них: у своїх лабораторіях вони мали справу зі значно гіршими видовищами, ніж ця погризена пацюками шкіра й запалені виразки. Здавалося, вони більше переймалися коробкою свіжих чорничних мафінів, які зранку принесла Луїз. Патологоанатоми радо поглинали такі приношення, навіть переглядаючи знімки, від яких шлунок перевертався. Ті, хто працює з мерцями, вчаться того, щоб жодні запахи й картини не псували апетиту. Один із патологоанатомів, які сиділи за цим столом, був відомий своєю палкою любов’ю до фуа-гра, і те, що вдень йому доводилося розтинати людську печінку, ніяк не применшувало задоволення від неї. Судячи з черева, ніщо не могло зіпсувати апетит Ейба Брістола, тож поки Мора викладала останні знімки, він радо жував уже третій мафін.
— Це ваша невідома? — перепитав Костас.
Мора кивнула.
— Жінка, від тридцяти до сорока п’яти років, вогнепальна рана в груди. Її знайшли десь за тридцять шість годин з моменту смерті в покинутій будівлі. Встановлено посмертне видалення обличчя, а також ампутація стоп і кистей.
— Ого. Хворий якийсь.
— Мене заводять у глухий кут ураження шкіри, — сказала вона, обводячи рукою фотографії. — Звісно, вона пошкоджена гризунами, але лишилося достатньо цілої шкіри, на якій добре видно характер висипу.
Доктор Костас взяв одну з фотографій.
— Я не експерт, — урочисто мовив він, — але припущу, що це класичний випадок червоних ґуль.
Усі засміялися. Маючи проблему зі встановленням діагнозу, лікарі часто вдаються до простого опису стану шкіри, не знаючи причин. Червоні ґулі можуть з’явитися від чого завгодно, починаючи з вірусної інфекції й закінчуючи автоімунним захворюванням, — шкірні висипи нечасто бувають такими унікальними, щоби вказати на точний діагноз.
Доктор Брістол перестав жувати, щоби вказати на один зі знімків:
— Тут є виразки.
— Так, на деяких вузликах є поверхневі виразки зі струпами. Місцями трапляються сріблясті лусочки, характерні для псоріазу.
— Бактеріальні культури?
— Нічого незвичного, лише епідермічний стафілокок.
Епідермічний стафілокок — поширена шкірна бактерія, Брістол тільки плечима знизав.
— Забруднення.
— Що з біопсією шкіри? — запитав Костас.
— Учора проглянула зрізи, — відповіла Мора. — Є зміни, характерні для гострого запалення. Набряк, інфільтрація гранулоцитами. Глибокі мікроабсцеси. У судинах теж є запальні зміни.
— Посів на бактерії результатів не дав?
— Фарбування за Грамом і Файтом негативні на бактерії. Ці абсцеси стерильні.
— Ви вже знаєте причину смерті, так? — спитав Брістол. У темній бороді заплуталися крихти від мафінів. — Яка різниця, що це за висип?
— Неприємно думати, що я пропускаю щось очевидне. Особа жертви не встановлена. Ми нічого про неї не знаємо, окрім причини смерті й того, що вона вкрита цими ранами.
— Що ж, який діагноз ставите ви?
Мора подивилася на огидні набряки, схожі на гірський ланцюжок карбункулів по всій шкірі жертви.
— Вузлувата еритема, — відповіла вона.
— Причина?
Мора знизала плечима.
— Ідіопатична.
Простими словами — причина невідома. Костас засміявся.
— У смітник такий діагноз.
— Не знаю, як ще це назвати.
— Ми теж, — відповів Брістол. — Як на мене, вузлувата еритема цілком згодиться.
Повернувшись до себе, Мора переглянула свій звіт аутопсії Пані Пацюк, який надиктувала раніше, і незадоволено підписала його. Вона знала приблизний час смерті жертви та причину смерті. Знала, що жінка, найімовірніше, була бідна й що вона страждала від приниження через свою зовнішність.
Вона подивилася на коробку зі зрізами біопсії, на якій було написано «Невідома» й номер справи. Дістала один з них, поклала під мікроскоп. У лінзі з’явився вихор рожевого й фіолетового — забарвлення шкіри гематоксилін-еозином. Вона бачила темні штрихи клітин гострого запалення, жилаве коло кровоносної судини, інфільтрованої лейкоцитами — знак того, що тіло боролося, відправляло солдатів імунних клітин на бій проти… кого?