Мора вперше зустріла спеціального агента Гебріела Діна наприкінці серпня, коли він приєднався до розслідування серії вбивств заможних пар у Бостоні. Імпозантний, розумний, він швидко зайняв у команді позицію лідера, тож конфлікт із Ріццолі, головним детективом розслідування, був майже гарантований від самого початку. Мора першою помітила, що цей конфлікт почав переростати в симпатію. Помітила перші іскри майбутнього роману, коли їхні погляди зустрічалися понад тілами жертв. Зауважила, як шаріється Ріццолі, її невпевненість. Початок кохання завжди повен збентеження. Так само як і кінець.
Дін увійшов у кімнату й одразу ж зосередився на Ріццолі. Він був у костюмі з краваткою, його елегантність різко контрастувала з м’ятою блузкою Джейн і копицею її неслухняного волосся. Коли вона нарешті подивилася на нього, в цьому була відверта зухвалість. «Я така, як є. Не подобається — забирайся».
Кроу поважно зайняв місце в голові столу.
— Гаразд, усі зібралися. Час показувати й розповідати.
Він глянув на Ріццолі.
— Спочатку послухаємо ФБР, — мовила вона.
Дін розкрив свою валізку. Дістав теку й підштовхнув до неї через стіл.
— Цей знімок було зроблено десять днів тому в Провіденс, Род-Айленд, — сказав він.
Ріццолі розгорнула теку. Мора сиділа поряд з нею, тому добре бачила світлину. Це було фото місця злочину: чоловік лежить у багажнику автомобіля в позі зародка. Світло-брунатний килим забризканий кров’ю. Обличчя жертви на диво вціліло, очі були розплющені, шкіра набула фіолетового кольору від набряку.
— Жертву звати Говард Редфілд, йому п’ятдесят один рік, розлучений білий чоловік із Цинциннаті, — розповідав Дін. — Причина смерті — вогнепальна рана в ліву скроню. На додачу до цього є численні тріщини колінних чашечок, завдані тупою зброєю, ймовірно молотком. На обох руках, зв’язаних за спиною липкою стрічкою, є важкі опіки.
— Його катували, — сказала Ріццолі.
— Так. І серйозно.
Джейн зблідла й відхилилася назад. Мора єдина з присутніх знала причину цієї блідоти і стривожено дивилася на неї. Вона бачила на її обличчі ознаки відчайдушної боротьби з нудотою.
— Його знайшли в багажнику його ж автомобіля, — вів далі Дін. — Авто було залишене за два квартали від автобусної станції Провіденс. Це година чи півтори їзди звідси.
— Але юрисдикція інша, — завважив Кроу.
Дін кивнув.
— Саме тому ця смерть не потрапила до вашого розгляду. Убивця цілком міг перегнати авто до Провіденса з жертвою в багажнику, залишити там і повернутися в Бостон автобусом.
— Повернутися в Бостон? — перепитала Мора. — Чому ви вважаєте, що він почав звідси?
— Це здогадка. Ми не знаємо, де насправді сталося вбивство. Не можемо навіть точно встановити, де містер Редфілд бував останніми тижнями. Він із Цинциннаті, але його тіло виявляють у Новій Англії. Він не лишив кредитного сліду, немає записів щодо того, де він перебував. Відомо хіба, що місяць тому він зняв зі свого рахунка велику суму грошей, а тоді поїхав з дому.
— Схоже на людину, яка втікає і не хоче, щоб її вистежили, — сказала Мора. — Або ж дуже боїться.
Дін подивився на фото.
— Вочевидь, він мав привід.
— Розкажи про жертву, — втрутилася Ріццолі. Тепер вона знову контролювала ситуацію й могла незворушно дивитися на знімок.
— Містер Редфілд — колишній старший віце-президент «Октагон Кемікалз», займався закордонними операціями, — сказав Дін. — Два місяці тому пішов у відставку, начебто з особистих причин.
— «Октагон»? — перепитала Мора. — Вони були в новинах. Це не їхню діяльність зараз розслідує Комісія з цінних паперів і бірж?
Агент кивнув.
— Виконавчий відділ комісії подав цивільний позов проти «Октагону» за звинуваченням у численних порушеннях, включно з незаконними транзакціями на мільярди доларів.
— Мільярди? — перепитала Ріццолі. — Ого.
— «Октагон» — велика транснаціональна корпорація зі щорічними продажами на двадцять мільярдів доларів. Ідеться про дуже велику рибу.
Ріццолі подивилася на фото.
— І жертва плавала в її ставку. Він мав би знати внутрішню кухню. Думаєш, у нього були проблеми з «Октагоном»?
— Три тижні тому містер Редфілд призначив зустріч із посадовцями міністерства юстиції.
— Так, — зі смішком мовив Кроу. — Він точно був для них проблемою.
— Попросив, щоб ця зустріч пройшла тут, у Бостоні.
— Чому не у Вашингтоні? — спитала Джейн.