Мередіт висмикнула з середини колоди карту й поклала її на стіл лицем догори.
— La Filie d’Epees, — сказала Лаура. — Дочка мечів. Мечі — це масть повітря, інтелекту, пам’ятаєте? У колоді Буска Дочка мечів є потужною фігурою, кимось на кшталт упливового мислителя. Водночас вона є персоною, не вповні пов’язаною з іншими.
Це може бути або через її юність — до речі, ця карта часто означає молоду особу, — або через ті рішення, що їх вона ухвалює. Інколи вона означає людину на початку шляху.
Мередіт подивилась на зображення. То була тендітна маленька жіночка в сукні по коліна з прямим чорним волоссям, що спадало на плечі. Вона чимось нагадувала танцюристку. Меч вона тримала обіруч, і не нападаючи, і не обороняючись, скоріше — наче когось захищаючи. Позаду неї бовванів зубчастий гірський пік на тлі яскраво-блакитного неба, по якому пливли білі хмаринки.
— Це активна карта, — пояснила Лаура. — І до того ж позитивна. Одна з нечисленних однозначно позитивних карт серед мечів.
Мередіт кивнула, бо це чітко випливало з малюнку.
— Тягніть знову, — сказала ворожка. — Наступну карту покладете нижче Дочки мечів ліворуч від себе. Друга карта позначатиме вашу теперішню ситуацію. Середовище, у якому ви зараз живете й працюєте, чинники, які впливають на вас.
Мередіт витягла карту й поклала її там, де було сказано.
— Десятка кубків, — оголосила Лаура. — Кубки — це масть води, емоцій. Це також позитивна карта. Десятка являє собою завершеність. Вона означає кінець одного циклу й початок наступного. Ця карта вказує, що ви стоїте на порозі, що ви готові йти далі та здійснювати зміни, базуючись на вашій сьогоднішній позиції, яка сама по собі вже є досягненням, результатом вашого успіху. Десятка означає, що незабаром настане епоха змін.
— А про який поріг ідеться?
— Це може бути і робота, і ваше особисте життя, а можливо, і те, і те. Чимдалі триватиме тлумачення, тим яснішим буде ваше розуміння того, що відбувається у вашому житті. Тягніть іще.
Мередіт витягла з колоди третю карту.
— Покладіть її нижче й ліворуч від сигнифікатора, — звеліла Лаура. — Вона означатиме потенційні перешкоди на вашому шляху: фізичні предмети, обставини, людей — усе, що здатне завадити вашому рухові вперед, змінам у вашому житті або досягненню вашої мети.
Мередіт перевернула карту й поклала її на стіл.
— Le Parad, — оголосила Лаура. — Карта І — Чарівник. Parad — старовинне слово, використане в Таро Буска та деяких інших нечисленних колодах.
Мередіт уважно придивилася до зображення.
— А воно що, означає якусь особу?
— Зазвичай так.
— Когось, кому можна вірити?
— Не завжди. Як випливає з назви, Чарівник або ж Чарівниця можуть бути на вашому боці, але можуть і не бути. Часто це той, хто діє як потужний каталізатор перетворення, проте в цій карті завжди присутній натяк на хитрість і обман, на зміну думки залежно від інтуїції. Чарівникові підвладні всі стихії: вода, повітря, вогонь і земля, а також чотири символи масті — кубки, мечі, жезли та пентаклі. Його поява означає когось, хто може застосувати свої здібності, знання та красномовство для вашого блага. Але ця-таки персона так само може скористатися власними талантами для того, щоб завадити вам у той чи той спосіб.
Мередіт поглянула на лицьовий бік карти. Пронизливі блакитні очі.
— Чи немає серед ваших знайомих того, хто може відіграти таку роль?
Вона похитала головою.
— Та щось ніхто не спадає на думку.
— Цією людиною може стати хтось із вашого минулого, особа, яка, не зустрічаючись із вами безпосередньо, усе одно певною мірою впливає на те, як ви самі себе сприймаєте. Людина, котра, попри свою відсутність, справляє на вас негативний вплив. Утім, можливо, ви ще тільки маєте зустріти цю людину в майбутньому. Це також може бути хтось, кого ви вже знаєте, але про чий кардинальний вплив на своє життя ще не здогадуєтесь.
Мередіт знову подивилась на карту, приваблена зображенням та суперечностями, які воно містило. Їй кортіло збагнути його значення. Одначе ніщо не спало на думку. Нікого вона не пригадала.
Потім Мередіт витягла ще одну карту. Цього разу її реакція була інакшою. Вона відчула раптовий наплив емоцій — теплоти й сердечності. То було зображення молодої дівчини, що стояла поруч із левом. Над ії головою, наче корона, висів символ вічності. На ній була старомодна біло-зелена сукня з рукавами, широкими коло плечей і вузькими біля зап’ясть. Її кучеряве каштанове волосся вільно спадало на спину та стрункий стан. Мередіт умить збагнула, що саме такою вона уявляла собі La Damoiselle Elue Клода Дебюссі — Обрану діву, образ якої навіяли і Росетті, і Моро.