Із старшим все було вирішено швидко і, як бачите, не без користі для задуманої справи. А от молодший знову виявив свою непрактичність.
«Ну, — почав він, коли проблему холодильників було вичерпано, — якщо вже братуха жениться, то й мені, мабуть, відставати не годиться — засилайте сватів до Катерини Перепелициної. Я теж згоден ділитися і розмножуватися».
Батьки подивилися на нього, мов на важкохворого, а братуха ледве огірком не вдавився від тієї дурної заяви. Мій герой розгублено кліпав очима — не розумів загального оторопіння.
Його стосунки з Катериною Перепелициною, дочкою сусідів, давно вже ні для кого не становили таємниці.
Ще в сьомому класі їх дражнили «нареченими». Навіть матері досить прихильно ставилися до можливого родичання.
«Вона ж мені подобається. Гарна дівка. Хазяйка. Ви ж самі колись казали, що з нас була б пара на всю околицю».
Цих його слів вистачило якраз на те, щоб інші учасники сімейної оперативки встигли потамувати своє здивування теплим пивом. Після пива герою популярно пояснили, чому Катьку Перепелицю слід негайно викинути з голови і забути, наче її в тій голові ніколи й не було, викинути навіть у тому разі, якщо між ними щось було.
«Ні, — злякався герой, — у нас нічого не було!»
«Так-от, — батько вперто вів своєї, — якби навіть щось було, ні ми тебе їм, ні вони її нам не віддадуть. Нам зайва площа потрібна, і Перепелиці за нас не дурніші…»
«Ох, не дурніші, — заздрісно зітхнула мати. — Ач, що вигадали! Ми його ростили, вчили — і віддай. Хай шукаючи своїй рябій Катьці когось іншого. Вони ще поморочаться — не всі такі дурні, як наш…»
«Та ми тобі таку знайдемо, хоч стій, хоч падай, — втрутився в розмову старший брат. — Не те, що кривонога Катька. Ну, було в тебе з нею, було. Не переживай. Вона під окрему двокімнатну квартиру знайде собі жевжика».
«Та не було в мене з нею нічого! — зарепетував герой. — Потрібна вона мені! Хай шукає кого хоче!»
На тому й порішили. Братам запропоновано було одружитися негайно й встигнути щось народити найближчим часом задля зайвого метражу.
Старший не барився. Операцію «Прописка — мотоцикл — холодильники» було проведено блискавично. До того ж з’ясувалося, що невістка ще й вагітна. Десь на п’ятому чи шостому місяці.
Брат, правда, після нескладних підрахунків спробував обуритися, кинувся битися, гукаючи: «Ах ти ж, сучко нечесана. І за все це мені лише мотоцикл?!»
Та батько його швидко укоськав — не любив старий колотнечі на своєму подвір’ї («Люди почують!»).
Син до татуся з підрахунками, а батечко йому: «Ач, математик знайшовся! Ти їй ноги повинен цілувати. Вона ж тебе, дурня, на все життя ощасливила. Сам би, може, й не впорався б за такий короткий строк». Брат ще раз щось підрахував і заспокоївся. Справді виходило, що за такий короткий строк він впоратися не зміг би.
А через чотири місяці після весілля братова народила двійню. Гульня в будинку під колись дефіцитною бляшаною покрівлею ішла три дні й три ночі. За тією тріумфальною учтою мало не забули породіллю з пологового будинку додому привезти.
Свекруха ходила вулицями приреченого селища, мов іменинниця. За спиною в неї сусідки-заздрісниці сичали: «Це ж того спекулянта дурноверхого аж трикімнатною квартирою наділять. Нечиста тут справа. Спочатку крадена бляха, а тепер от… двійня раптом у них знайшлася».
У нашого ж героя справа з одруженням одразу пішла наперекосяк. Ні, з Катькою Перепелицею якраз все владналося швидко, без зайвих клопотів, плачу, взаємних обвинувачень. Власне, вона випередила його, оголосивши про своє весілля, про замовлену білу сукню, про банкет в кафе «Еврика».
На жаль, саме після цього й почалися справжні труднощі.
То тільки на перший погляд здається, що в наш час можна легко і без особливих зусиль одружитись. Насправді все значно складніше. Недарма ж он деякі найбільш гарячі голови пропонують електронні машини підключити на допомогу тим, кого нетерплячка бере. Не від хорошого життя такі пропозиції народжуються. Бо ж, справді, тут якесь відставання виразно проглядає. У порівнянні, скажімо, з усіма іншими видами побутового обслуговування.
Термінову хімчистку запровадили. Білизну можуть в надкороткі строки випрати. Телевізори лагодять, наче насіння лускають. Ремонт взуття в присутності замовника. Експрес-обіди в ресторанах. Експрес-кавоварки в усіх гастрономах. Відчуваєте, яка експресія виходить, як стискуються час, як зростає вартість хвилини?