ВЕРБ'ЮК Іван Олексійович (13.12.1899, с. Березів Середній Печеніжинського пов. — 29.06.1938). Січовий стрілець. Учасник українсько-польської війни у складі УГА і ЧУГА. З 1922 р. навчався в Київській школі червоних старшин, а потім у Харківській школі червоних старшин. За охорону голови ВУЦВику Г. Петровського нагороджений орденом Червоного прапора. Від 1 вересня 1924 р. командував взводом та ротою 297-го Уманського стрілецького полку. Став жертвою сталінських репресій.
ВІЗНЮК Микола (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.
ВІНТОНЮК Андрій (1892, с. Вербіж Вижній, тепер с. Верхній Вербіж Коломийського пов. — 4.09.1916, г. Лисоня). Стрілець 3-ї сотні УСС.
ВІНТОНЯК Степан (1898, Марківці Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.
ВЛАШИНЕЦЬ Василь (1897, с. Розтоки Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.
ГАВРИЛЮК Ілько Дмитрович (5.03.1878, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну — 8.01.1947, м. Мінстер, Австрія). Письменник, педагог. Закінчив коломийську гімназію (1898). Від 1900 р. навчався на філологічному факультеті Львівського університету, потім у Віденському університеті. Учасник Визвольних змагань 1918–1920 років. Сотник УГА. Як настоятель бурси часто розповідав учням про УСС і УГА.
Автор збірки поезій "По терню та кремінню" (Коломия, 1923). Вірші та оповідання друкував у часописах "Поступ", "Літературно-науковий вістник", "Світ" та збірнику "Акорди". Підтримував творчі стосунки з Василем Стефаником, Лесем Мартовичем, Марком Черемшиною. Вчителював у рогатинській і коломийській українських гімназіях до 1944 року.
ГАВРИЛЮК Степан (1895 с. Іспас Коломийського пов, тепер с. Спас Коломийського р-ну — 1915, с. Лавочне, тепер Сколівського р-ну Львівської обл.). Стрілець 4-ї сотні 2-го куреня УСС. 30 вересня 1914 р. вирушив у похід на с. Бескид. 30 квітня 1915 р. поранений на г. Маківці. Помер у шпиталі. Похований на цвинтарі с. Лавочне 1 травня 1915 року. "Відзначався холоднокровністю та відвагою, тішився любов'ю і признанням товаришів", — писав про нього стрілець Андрій Баб'юк.
ГАВРИШ Микола (1894, с. Слобідка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 6-ї сотні УСС.
ГАВРИЩУК Федь (1897, с. Космач Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.
ГАНДЗЯК Дмитро (1898, с. Уторопи Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 18.01.1920, с. Грижинці, тепер у межах м. Гнівані Тиврівського р-ну Вінницької обл.). Стрілець 10-1 бригади УГА. Помер від висипного тифу у 3-й польовій лічниці УГА.
ГАПЧУК Олекса (1897, с. Жаб'є Косівського пов., тепер смт Верховина —?) Стрілець 6-ї сотні УСС.
ГАСЮК Василь (1889, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 15.06.1915). Січовий стрілець. В УСС із 2 березня 1915 року. 6 квітня вирушив у похід на г. Маківку. Брав участь у боях під м. Болеховом і с. Вікторовом. Похований на узліссі поблизу дороги, котра сходиться з вікторівською дорогою і шляхом, що веде до Галича.
ГЕРЦЮК Василь (1896, с. Старі Кути Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець (четар?) 6-ї сотні УСС.
ГЛІБЧУК Микола (27.09.1892, с. Старі Кути Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Командир 2-ї чети 2-ї бригади ЧУГА. Соціаліст за переконаннями.
ГЛІБЧУК Тимофій Іванович (21.11.1895, с. Старі Кути Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 19.11.1923). Командир скорострільної сотні 2-ї бригади УГА, що увійшла до складу ЧУГА. Комуніст за переконаннями.
ГЛОДУНЯК Микола (1894, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.
ГОЛИНСЬКИЙ Василь Михайлович (14.05.1895, с. Баня-Березів Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — червень 1920, РСФСР). Січовий стрілець. В УСС із 1916 року. У складі Гуцульської сотні УСС брав участь у боях проти російських військ під с. Кирлібаба на Буковині, під Конюхами. У складі групи Василя Вишиваного вирушив на Наддніпрянщину (1918), а звідти на Буковину (1918). Брав участь у Листопадовому зриві (1918). Записався до Гуцульського куреня УГА, яким командував його двоюрідний брат Гриць Голинський. Перейшов з УГА р. Збруч (1919), воював проти більшовиків та денікінців на Великій Україні. У "чотирикутнику смерті" захворів на тиф. Перейшов до ЧУГА (1920). У травні 1920 р. його вислали з Києва до концентраційного табору в Кожухові під Москвою. На початку серпня 1920 р. в м. Архангельську чекісти посадили В. Голинського та інших українців на баржу та підірвали її, втопивши в Білому морі.
ГОЛИНСЬКИЙ Гриць. Див. "Біографії вояків, яких згадує М. Горбовий".
ГОРБОВИЙ Андрій (1899, м. Косів — 24.11.1919, с. Витава, тепер у межах м. Гнівані Тиврівського р-ну Вінницької обл.). Стрілець 2-ї Коломийської бригади УГА. Захворів на висипний тиф і помер.