С. 220. Косівські пластуни на р. Черемош у дорозі до с. Красноіля. Зліва направо: гуцул-перевізник Волощук, Володимир Максим'юк (майбутній провідник ОУН Косівського повіту), Михайло Порчук, Михайло Горбовий (у пластунському однострої), у другому ряді крайня праворуч Ганнуся МаЯданюк, поруч неі у білій сукні Маруся — Ясельницька, за нею ліворуч Олена Юращук, Пеня Горбова, Марія Майданюк. Праворуч у першому ряді крайня Оля Процюк, ліворуч неї Оля Каплич. 8 червня 1930 р. З оригіналу. З архіву Михайла Горбового.
С. 251. Мандрівний табір за маршрутом Львів — Косів — Красноіля — Говерла — Львів. Михайло Горбовий у центрі за дівчатами. 8 липня 1926 р. З оригіналу. З архіву Михайла Горбового.
С. 254. Четар УСС Михайло Гаврилко (ліворуч) ліпить погруддя Василя Дідушка (праворуч). Біля дерева сидить брат Василя — Петро Дідушко. На вході в землянку сидить, підперши підборіддя, Василь Кучабський, а праворуч Федь Черник (у мазепинці). Село Вікторів, 17 червня 1915 р. Копія.
С. 258. Українські січові стрільці (в рисунках і малюнках). Листівка "Бо війна війною". Видання "Червоної Калини". 1918 р. Оригінал.
С. 260. Стрілець Цястечко. Копія.
С. 263. Михайло Куриленко в павільйоні зразків "Гуцульського мистецтва". 1937 р. Копія.
С. 267. Михайло Горбовий. 1938 р. З оригіналу. З архіву Михайла Горбового.
С. 269. Майстер кооперативу "Гуцульщина". З оригіналу. З архіву Михайла Горбового.
С. 368. Барон Стефан Василько, командир Гуцульського (буковинського) батальйону. Копія.
На обкладинці книга використано світлину:
"Присяга 24-го Коломийського піхотного полку ім. гетьмана Петра Дорошенка Галицької армії перед відходом на фронт. Місто Коломна, зима 1918–1919 pp. Копія".
Біографії упорядників
Народився 24 січня 1934 р. у с. Нижній Березів, тепер Косівського району Івано-Франківської області. Громадський діяч, історик, краєзнавець, організатор музеїв.
Закінчив історичний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка (1958); Член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (з 1990), голова Івано-Франківського обласного товариства "Просвіта" (з 2006).
Автор книг "Січові стрільці" (1990), "Станіслав — столиця ЗУНР" (1993), "Гуцульський театр Гната Хоткевича" (1993), "Родина Заклинських"
(1995), "Родина Шухевичів" (1995), "Прикарпаття в житті Каменяра"
(1996), "Родина Озаркевичів", "Родина Бандер" (1998), "Володимир Шухевич" (1999), "Карпатськими шляхами Богдана Лепкого" (1999), "Криворівня в житті і творчості українських письменників, діячів науки і культури" (2000), "Гуцульщина у творчості Гната Хоткевича" (2000), "Засновник Січі Кирило Трильовський" (2000), "Тарас Шевченко і Прикарпаття" (2001), "Дослідники та краєзнавці Гуцульщини" (2002; у співавтор.), "Краєзнавці Прикарпаття" (2002; у співавтор.), "Славні галицькі священицькі родини XIX — поч. XX ст." (2003), "Священичий рід Бурачинських" (2004), "Рід Шухевичів" (2005), "Меморіальний сквер в Івано-Франківську" (2005), "Іван Франко і Прикарпаття" (2006), "Леся Українка на Гуцульщині", "Галичани — жертви більшовицького режиму" (2006), "Історико-культурна спадщина Прикарпаття" (2006), "Діяльність УПАта збройного підпілля ОУН на Прикарпатті" (2007). Лауреат премії ім. Павла Чубинського (1991). Лауреат премії ім. Івана Вагилевича (1994). Лауреат премії ім. Марійки Підгірянки (1995). Лауреат премії ім. Дмитра Яворницького. Заслужений діяч культури України (1991). Кавалер ордена "За заслуги" III ступеня (2003).
Народився 10 квітня 1959 р. в м. Горлівка Донецької області. Громадський діяч, письменник, краєзнавець.
Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені Олександра Богомольця. Редактор газети "Незборима нація" (з 1993). Член Національної спілки журналістів України (з 1995). Президент Історичного клубу "Холодний Яр" (від січня 1997 p.). Член Національної спілки письменників України (з 1998).
Автор книг "Гасла і дійсність" (1990), "Чи можливе українсько-російське замирення?" (1991), "З ким і проти кого" (1993), "Про ворогів, союзників і попутників" (1993), "Підстави націократії" (1994), "Філософія українства" (1995), "Отамани Гайдамацького краю. 33 біографії" (1998), "Отаман святих і страшних" (2000), "Повернення отаманів Гайдамацького краю" (2001), "Трагедія отамана Волинця" (2002; у співавторстві з Костянтином Завальнюком), "Ренесанс напередодні трагедії" (2003), "Нариси з історії Кубані" (2004), "І нарекли його отаманом Орлом" (2005), "Багряні жнива Української революції" (2005, 2006), "За волю і честь" (2005), "Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу" (2006), "Тернистий шлях кубанця Проходи" (2007; два видання), "Операція "Заповіт". Чекістська справа № 206" (2007), "Отаман Зелений" (2008), "Таємниця отамана Зеленого" (2008). Редактор-упорядник книг "Невольницькі плачі" Зеновія Красівського (1995, 2007), "Українські герої" Анатолія Бедрія (1995), "Героїзм і трагедія Холодного Яру" (1996), "Кость Блакитний, отаман Степової дивізії" (1997), "Записки повстанця" Марка Шляхового (1999), "Медвин в огні історії" (2000), "Українська афористика" (2001), "Рейду вічність" (2001), "Самостійна Україна" Миколи Міхновського(2002,2003), "Кубанська Україна" Рената Польового (2002), "Кобзарі в моєму житті" Рената Польового (2003), "Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу" (2005; у співавторстві з Віктором Рогом), "Душею з вами" Лідії Чучупак-Завалішиної (2005), "Холодний Яр" Юрія Горліса-Горського (2006, 2008), "З воєнного нотатника" Якова Гальчевського (2006), "50 пісень Віктора Лісовола" (2007) і "Так творилося українське військо. 10 спогадів учасників Визвольної війни 1917 — 1920-х років" (2008). Автор циклу радіопередач "Отамани Гайдамацького краю" (2000–2001), "Кубанська Україна" (2002–2004), "Історія, яка не завершується" (2004–2005), "За Україну, за її волю" (2005). Автор сценаріїв документальних фільмів "Незгасимий огонь Холодного Яру" та "Вільне козацтво". Лауреат літературної премії ім. Михайла Стельмаха.