СПРОСТОВАННЯ ТАСС
У пресі Західнього світу
З’явилась вістка колоритна,
Що, бач, морські совєтські сили
Судно у морі потопили,
Яке із сріблом східніх шейхів
Ішло до банків європейських.
Як тільки вістка розійшлась,
Спростовання штампує ТАСС:
— До всіх агенцій та редакцій!
На край наш ворог зводить наклеп!
Ми мусим заявити твердо
Своє спростовання: по-перше
Ніколи наші збройні сили
Ніяких суден не топили,
По-друге мусимо додати,
Що бреше вражий інформатор,
Вісток сумнівних джерело:
У тюрмах срібла не було!
31.5.81
НЕЗРОЗУМІЛА ЛЕКЦІЯ
У ХХІ-му столітті,
Як збудували Комунізм,
Розповіла у школі вчитель,
Який то був Соціялізм.
— Була це ера неповторна:
Хліб вільно продавався чорний,
А хто став в чергу своєчасно,
Той міг купити навіть масло.
Проте дарма!
Добу блискучу
Ніяк не зрозуміють учні
І просять, як один, пояснень:
— Як розуміти слово «масло»?
2.5.81
ПАРТІЙНІ ПРЕДКИ
Хтів Брежнєв збутись ворогів
І чистку в партії провів.
От і прийшов на чистку циган:
Партійних не згубити б вигід!
— У нашій партії як довго? —
Зайшло питання від парторга.
— Без брешеш мовити, — весь вік.
— А хто ваш батько, хто ваш дід?
— Прапрадід, прадід мій і дід
У партії з дитячих літ.
— Стривайте, — перебив парторг —
А сам до всіх присутніх: морг, —
Я знаю, що в той давній час
Не було партії у нас.
— Це суті діла не міняє —
Партійний циган повідає —
Мої прапрадіди й діди
Людей дурили вже тоді.
23.10.80
ЩОСЬ ТРЕБА Й ВАМ
Частує тесть своїх зятів, —
А він лише одного хтів,
Щоб помогли йому в жнива, —
Отож чарчину й налива.
— А хто по чарці? — каже всім.
— А хоч і я ! — озвався Клим,
Хильнув і оком не моргнув...
А хто по другій? — тесть прогув.
— Та хай вже і по другій я! —
Зять Клим і другу вихиля.
— А хто — питає тесть — по третій?
А Клим на це: — Коли по третій,
То і по третій я! Тоді
Тесть каже: — Друзі молоді,
А хто на тік зі мною завтра?
І знову Клим за всіх озвався:
— Чого ж, братерство, ви ждете?
Все я та я... Ви ж мовчите...
Не все ж мені за всіх старатись —
Щось треба й вам на себе взяти!
29.8.80
ДУМКА ВСІХ
Хрущов у Кеннеді в гостях
Піти на вулицю забаг,
Аби зустрітись без інстанцій
З пересічним американцем:
Яке то має він тепер
Уявлення про СССР?
Щоб часом гість не заблукав,
З ним разом Кеннеді подавсь.
Ідуть... Спинив Хрущов одного,
І то не дуже чепурного
Звичайного трудівника:
— Галльо! — Микита загукав —
Скажіть мені, будь ласка, сер,
Свій погляд на СССР!
Той привітався з обома
І каже: — Сумніву нема,
Союз Совєтський це тюрма.
Хрущов скрививсь, і не прощавшись,
Хутенько у юрбі сховався.
Щоб повернути настрій гостю,
Вжив Кеннеді увесь свій досвід:
— Ви не беріть цих слів до серця:
З цим паном бачусь я не вперше;
Затим, що вижив із ума,
Він думки власної не ма,
І щоб пошитись у знавці
Говорить те, що кажуть всі!
б. 1.80
МОСКОВСЬКІ СЛІПІ
Щоб світовий конгрес сліпих
Урядувати справно міг,
Було ухвалено, що зрячі
Не будуть в складі делегацій,
І наглядати за цим пунктом
Обрали раду опікунчу.
Москва, як завжди, і собі
На з’їзд прислала двох сліпих,
Затим, що і в гурті незрячому
Пускати треба агітацію.
У залі жваві йдуть дебати,
А чепурний і чванькуватий
Один москвич спустивсь в фойє,
Бере «Ізвестія» з досьє
І, закуривши сигарету,
Заглибився, як є, в газету.
Тут де не взявся опікун —