Кажу це, тому що по-справжньому мені відомий лише один випадок такого типу: коли Дженні С. і Роба Д. перервали в кімнаті 14. Вони робили це після ланчу, просто на одній з парт, і містер Джек увійшов, щоб щось узяти. За словами Дженні, містер Джек почервонів і негайно вийшов, але вони вже перервались і мусили зупинитись. Їм вдалося більш-менш одягнутись, коли містер Джек повернувся, вдаючи, що це вперше і що він здивований та шокований.
— Мені відомо, чим ви тут займались, і це неприпустимо, — сказав він і скерував їх до міс Емілі. Але щойно вони зайшли до кабінету міс Емілі, як вона повідомила їм, що якраз іде на важливу зустріч і не має часу з ними розмовляти.
— Але вам відомо, що ви не повинні займатись тим, чим ви там займались, і я сподіваюся, що це більше не повториться, — сказала вона, перш ніж вискочила геть зі своїми папками.
Між іншим, гомосексуальний секс викликав у нас ще більшу розгубленість. З невідомих причин ми називали його «парасольковим сексом»; якщо тобі подобався хтось твоєї ж статі, то ти був «парасолькою». Не знаю, як із цим було у вас, але в Гейлшемі ми точно не були найдобріші у стосунку щодо будь-яких гомосексуальних замашок. Особливо хлопці — ці могли чинити страшенно жорстокі штуки. На думку Рут, це пояснювалось тим, що багато з них виробляло одне з одним всяке різне ще в молодшому віці, не усвідомлюючи, чим насправді займається. Тому тепер вони з цього приводу страшенно напружувались. Не знаю, чи мала вона рацію, але без жодного сумніву — кинуте комусь звинувачення на зразок «оце так парасолька» дуже легко тягнуло за собою бійку.
Обговорюючи все це — чим ми в ті часи займалися нескінченно, — ми не могли вирішити, хочуть вихователі чи ні, щоб ми займалися сексом. Дехто думав, що хочуть, просто ми постійно займаємось ним не в той час. У Ханни була своя теорія: начебто змусити нас займатись сексом — обов’язок вихователів, тому що інакше з нас згодом не вийде хороших донорів. За її словами, такі органи, як нирки або підшлункова, не працюватимуть правильно, якщо ти не займаєшся сексом. Хтось інший сказав, що не слід забувати: вихователі — «нормали». Ось чому вони так химерно до цього ставились. Адже у їхньому випадку сексом займались тоді, коли хотіли мати дітей, і хоч вони знали — на розумовому рівні — що ми дітей мати не можемо, все ж почувалися неспокійно, коли ми робили це, тому що всередині не до кінця вірили, що в нас діти не понароджуються.
Анетта Б. мала іншу теорію: що вихователі не могли спокійно сприймати ідею нашого сексу, тому що вони самі хотіли займатись сексом із нами. Зокрема, містер Кріс, казала вона, саме так поглядав на нас, на дівчат. Лора сказала, що насправді Анетта мала на увазі, що це вона хоче займатись сексом із містером Крісом.
Ми всі вибухнули реготом, тому що сама думка про секс з містером Крісом здавалась абсурдною і нудотною.
Найправдоподібнішою мені видається теорія, яку висунула Рут.
— Вони розповідають нам про секс, яким ми повинні займатись після того, як покинемо Гейлшем, — сказала вона. — Їм хочеться, щоб ми займались ним правильно з кимось, хто нам подобається, і щоб ми не підхопили ніяких хвороб. Але вони справді хочуть, щоб ми займались ним уже після того, як звідси виїдемо. Тут їм це непотрібно, надто багато метушні.
Мені однак здається, що насправді сексу навколо було не так багато — його більше вигадували. Може, багато всяких пестощів, обмацування; парочки лише натякали, що в них справжній секс. Але думаючи про це тепер, мені стає цікаво, скільки насправді сексу було навколо. Якби всі, що вдавали, начебто вони займаються сексом, насправді це робили, то прогулявшись територією Гейлшема, все, що можна було б розгледіти — це парочки ліворуч, парочки праворуч і парочки в центрі.