Того літа, якраз коли спека трохи спадала, ми винайшли дивний спосіб разом слухати музику в полях. Плеєри почали з’являтись у Гейлшемі ще з минулорічних Розпродажів, і того літа у нас в обігу було щонайменше шість. Модно було компанією сидіти на траві навколо єдиного плеєра, передаючи по колу навушники. Гаразд, це звучить як дурнуватий спосіб слухати музику, але відчуття були дуже приємні. Ти слухав секунд двадцять, знімав навушники і передавав далі. За якийсь час, зважаючи на те, що ту саму касету ви слухали знову і знову, дивовижно було усвідомлювати, що тобі вдалось прослухати її практично всю самому. Я сказала вже, що того літа це було дуже модно, тому під час перерви на ланч можна було побачити повсюди групки учнів, які лежали на траві з плеєрами. Вихователям це не надто подобалось, вони казали, що ми поширюємо вушні інфекції, але не втручались. Не можу пригадати того літа, не думаючи відразу про дні навколо плеєрів. Хтось підходив і запитував: «Що слухаєте?», і якщо відповідь подобалась, опускався на траву і чекав своєї черги. Навколо таких сесій завжди панувала хороша атмосфера, і я не пам’ятаю, щоб комусь відмовляли в тому, щоб ділитись навушниками.
У кожному разі саме цим я і займалась із кількома дівчатами, коли підійшла Рут і запитала, чи можемо ми поговорити. Я зрозуміла, що йдеться про щось важливе, тому покинула решту друзів і ми з нею відійшли геть, прямуючи до наших гуртожитських будиночків. Коли ми дістались до нашої кімнати, я сіла на ліжко Рут, недалеко від вікна — сонце прогріло ковдру, — а вона сіла на моє, біля стіни. В кімнаті гуділа м’ясна муха, і якусь хвилину ми, сміючись, грали в «мушиний теніс», махаючи руками і примушуючи знетямлену істоту шугати від мене до неї. Тоді муха нарешті вилетіла у вікно, і Рут сказала:
— Я хочу, щоб ми з Томмі знову зійшлися. Кеті, можеш допомогти?
А тоді запитала:
— Що таке?
— Нічого. Я просто здивувалась — після того, що трапилось. Звичайно, я допоможу.
— Я нікому не розповідала про те, що знову хочу зійтися з Томмі. Навіть Ханні. Ти єдина, кому я довіряю.
— Що мені зробити?
— Просто поговори з ним. Ви з ним завжди знаходили спільну мову. Він тебе послухає. І він точно знатиме, що це правда.
Кілька хвилин ми гойдали ногами під ліжком.
— Добре, що ти мені про це сказала, — врешті мовила я. — Мабуть, я таки справді найкраще для цього надаюсь. До того, щоб порозмовляти з Томмі, і так далі.
— Я хочу, щоб ми почали з ним від початку. Тепер ми квити, ми обоє робили дурниці, щоб одне одного скривдити, але вже досить. Марта чортова Г., скажи мені, будь ласка! Може, він зробив це, щоб мене насмішити. Ну то можеш сказати, що йому це вдалося, і тепер наші рахунки зрівнялись. Настав час вирости і почати все спочатку. Я знаю, що ти можеш із ним порозумітись, Кеті. Ти якнайкраще даси собі з цим раду. А якщо він не готовий піти назустріч, то я знатиму, що сенсу продовжувати з ним стосунки немає.
Я знизала плечима.
— Ти сама сказала, що ми з Томмі завжди знаходили спільну мову.
— Так, і він тебе справді поважає. Я знаю, бо він часто про це говорить. Що в тебе все добре з головою і що ти завжди робиш те, що запланувала. Якось він сказав, що якби він потрапив у бійку, то волів би мати за спиною тебе, а не когось із хлопців, — вона коротко засміялась. — Мусиш визнати, що це справжній комплімент. Тому, сама розумієш, ти повинна нас порятувати. Ми з Томмі створені одне для одного, і він тебе послухає. Ти ж зробиш це для нас, правда, Кеті?
Якийсь час я не відповідала. Тоді запитала:
— Рут, а ти серйозно ставишся до Томмі? Я маю на увазі — якщо я його переконаю і ви знову зійдетесь, ти його не скривдиш знову?
Рут нетерпляче зітхнула.
— Звичайно, серйозно. Ми ж тепер дорослі. Невдовзі ми покинемо Гейлшем. Це більше не гра.