Выбрать главу

— Чи ви часом не бачили містера Вортингтона, сер? — спитав черговий.

— Тут я можу впоратися лише з одним лайном за раз, хлопче мій,— озвався Колторп у ніс.— Спробуй у якомусь із барів. У якомусь закапелочку під столом, скоріш за все.

Чергового як вітром здуло, а Колторп наблизився до умивальника; у кімнаті не було більше нікого, окрім Тіма Стемпера.

— Тімоті, синку. Ну як, тішишся головуванням у партії? І чудово обов'язки виконуєш, скажу тобі.

Стемпер відвернувсь од умивальника і схилив голову на знак подяки, але без особливої теплоти. Колторп був відомий своєю манерою — він претендував на місце лідера в місцевому товаристві; хоча він, як-то кажуть, пошлюбив гроші, це змусило його ще з більшим презирством ставитися до екс-агентів з продажу нерухомості. Безкласовість — це принцип, якого Колторп ніколи не підтримував, більшу частину свого життя намагаючись випручатися з його лабетів.

— Ось шанс нарешті поговорити з тобою по щирості, старий,— заговорив Колторп, дедалі більше розпливаючись в усміху, водночас пильно обдивляючись кутки і зазираючи в дзеркала, перевіряючи, чи справді вони зі Стемпером тут на самоті.— Начистоту, як чоловік з чоловіком,— провадив він, намагаючись нишком підглянути під дверцята кабінок.

— Що у вас на думці, Джеремі? — відповів питанням Стемпер, пам'ятаючи, що за всі ці роки Колторп не приділяв йому уваги, хіба що мимохідь кивав раз на день.

— Моя леді-дружина. Старіє, наступного року буде сімдесят. І не в кращій формі. Тримається, але їй важко мені допомагати: виборчий округ — величезний, сорок три села, ти ж знаєш, і треба час витратити, щоб весь його об'їхати,— він наблизився до Стемпера, який стояв біля умивальників, і почав удруге мити руки, намагаючись створити атмосферу конфіденційності, але явно був чимось стурбований.— Я маю зняти з неї частину тягаря, трохи більше проводити з нею часу. Не можу сказати, чи довго вона ще протягне.

Він помовчав, збиваючи мило на піну,— немов підкреслював, що він завжди педантичний у питаннях гігієни, до того ж тривожиться за дружину. Це не справило враження на Стемпера, який, ставши заступником головного партійного організатора, бачив персональну справу Колтропа, де були документи про регулярні виплати одній матері-одиначці, яка колись працювала в місцевому пабі.

— Якщо чесно, я подумую звільнити своє місце на наступних виборах. Заради неї, звісно. Але було б жахливо шкода, якби весь досвід, якого я набув за ці роки, сплив у небуття. Хотілося б знайти якийсь спосіб... щоб я і далі міг вносити свою лепту, розумієш. Продовжувати допомагати країні. І партії, авжеж.

— То що ви задумали, Джеремі? — Стемпер уже точно знав, до чого той веде.

— Я відкритий для пропозицій. Але палата лордів — це, здається, розумний варіант. Я не для себе, а для своєї леді-дружиноньки. Це багато значитиме для неї після всіх цих років. Особливо коли... ну, ти розумієш — їй недовго лишається насолоджуватися цим.

Колторп досі розхлюпував воду, вдаючи недбалість,— і примудрився забризкати собі брюки спереду. Він зрозумів, що ставить себе в ідіотське становище, й рвучко закрутив крани, розвернувся до Стемпера, опустивши руки; вода скрапувала з замочених манжетів.

— Можу я розрахувати на твою підтримку, Тіме? На підтримку партійного апарату?

Стемпер відвернувся і попрямував до електросушарки для рук; її різке гудіння примусило Колторпа рушити за ним через усю кімнату, й обидва чоловіки підвищили голос.

— Чимало колег подає у відставку на наступних виборах, Джеремі. Думаю, багато хто з них захоче собі місце в палаті лордів.

— Я не тягну ковдру на себе, але заради дружини. Я гарував на роботі, не сачкував, як багато інших.

— Зрештою, звісно, вирішує Френсис. Йому важка робота випаде — обирати між різними кандидатурами.

— Я голосував за Френсиса...— (Це була брехня).— Я виявлятиму лояльність.

— Правда? — кинув Стемпер через плече.— Френсис дійсно цінує вірність понад усе.

— Атож. Можете обоє в усьому покладатися на мене!

Сушарка раптом припинила своє хрипке гудіння й пирхання, і на хвилину запала тиша, майже як у сповідальні. Стемпер обернувся подивитися на Колторпа, який стояв лише за кілька дюймів від нього.