— Пробачте, ці джерела життя мусили ділитися одночасно фізично й психічно, оскільки за вашою теорією названий вами єдиний живий організм землі мав би мати свій інтелект, чи вони ділилися лише фізично, зберігаючи спільне мислення? — запитав Андрій.
— Ви дуже доречно запитали. Відповідаю. Спочатку вони ділилися фізично, зберігаючи колективне мислення, а згодом окремі індивіди почали набувати власного інтелекту, до кінця не розриваючи з колективним мисленням. Цей процес ми спостерігаємо і в сучасному розвитку організму.
— Скажіть, будь ласка, чим ви поясните виліт у вирій птахів восени та своєчасне їх повернення назад навесні? Чим ви поясните таку досконалу організацію життя і роботи бджіл, або мурашок? А відомо вам про те, що вродившись в маленьких лептоцефал в Саргасовім морі угрі пропливають океанами і морями в найдальші ріки, мандрують по воді й суші 9—12 років, а тоді знову повертаються до Саргасового моря, а не в якесь інше місце, щоб народити своїх нащадків і вмерти?
— Це для мене нове. Я досі вважав що вугрі розмножуються партеногенетично.
— Ви набагато відстали в цьому питанні, ви мало чим опередили старого Аристотеля, який вважав, що угрі народжуються від водяних червей. Познайомтесь з дослідженням міграції угрів Йоганеса Шмідта. Але чим би ви пояснили все це?
— Все це пояснюється інстинктом, який у вказаних вами організмів надто розвинений.
— Що таке інстинкт?
— Під інстинктом наша психологія розуміє відповідні навики комах, тварин, а то й людей, які, передаючись із покоління в покоління, стали підсвідомими їхніми діями.
— Добре. Отже, страх перед звіром малої дитини пояснюється тим, що її прапрадід був колись розірваний цим звіром? Оленятко, яке ніколи не бачило тигра, тікає від нього лише тому, що якийсь предок цього оленяти колись став поживою тигра?
Припустимо, що страх предків передався їхнім нащадкам. Тоді це не що інше, як спадковість. Але ж ваша матеріалістична наука не визнає спадковості вироблених навиків. Так? Як же ж вони можуть передаватися з покоління в покоління?
— Справді. Тут є певна невідповідність. Я над цим не думав раніше.
— У тім то й річ, що ваша наука інстинкт трактує занадто спрощено, виходячи зі своїх матеріалістичних засад, і тому отак заплуталися у своєму трактуванні.
Інстинкт є не що інше, як та колективна свідомість, яка залишилася у тварин чи людей ще від часу спільного існування у вигляді одного організму.
Всі живі істоти, які є на вашій землі, наділені таким колективним мисленням. Воно, це мислення, відрізняється своїми особливостями одне від одного залежно від видів істот, яким воно належить. І що досконаліша істота, то менше вона залежить від спільного мислення свого виду. Однак, над усіма цими колективними мисленнями панує загальна свідомість, яка скеровує увесь процес життя певними руслами. Ось чому мухи не заїдають усе живе на землі, дерева не забирають простору для життя трави, хижі звірі не досягають птахів у повітрі, хижі птахи не поринають у морські глибини і не винищують риб, земля утримує довкола себе атмосферу, яка потрібна для всякого існування на землі, ваша планета не відривається від сонячної системи і не летить у невідомий простір.
Поряд із існуванням колективних і загальної всекосмічної свідомості різні індивіди наділені різною особистою свідомістю. А людина наділена цією свідомістю найбільше. У людини індивідуальна свідомість — мислення розвинулася настільки, що вона раз у раз починає заходити у протиріччя з колективним і всекосмічним мисленням. Останнім часом у окремих людей це мислення під дією неблагородних сил розвинулося так, що призводить до періодичних катастроф людського суспільства.
— З цього можна зробити висновок такий, — перебив Ефіра Андрій, — що більше організована матерія, то більше самостійне мислення вона має, то більше незалежна вона від колективного мислення, так?
— Правильно, — підтвердив думку Андрія Ефір. — На нашій землі такою найбільш організованою матерією, як ви кажете, є людина. Людина живе найсамостійнішим життям порівняно з іншими земними істотами, вона наділена найбільшим індивідуальним мисленням.
Проте не забувайте, що в людській свідомості, як і в усіх процесах життя, не припиняють своєї боротьби антагоністичні сили. Є люди, свідомості яких перемагають благородні сили, а є люди, свідомості яких перемагають неблагородні сили.