Ріццолі насупилась, захоплена зненацька таким припущенням. Несподівано Кетрін зрозуміла, що так воно й було. Центром Усесвіту Хірурга була не вона, а Ендрю Капра. Чоловік, якого він наслідував, а може, навіть звеличував. Партнер, якого Кетрін забрала у нього.
Вона стрепенулася, коли почула своє ім’я, що прозвучало з найближчого гучномовця.
– Докторе Корделл, вас негайно викликають до відділення швидкої допомоги. Докторе Корделл, вас негайно викликають до відділення швидкої допомоги.
«Господи, невже мені ніколи не дадуть спокій?»
Вона натисла кнопку виклику ліфта.
– Докторе Корделл?
– У мене немає часу на ваші запитання.
Двері ліфта відчинилися, і Кетрін зайшла всередину – втомлений солдат, якого знову викликали на передову.
– Моя зміна тільки розпочинається.
«Я упізнаю їх за їхньою кров’ю.
Я дивлюся на штативи з пробірками, як дивляться на цукерки в коробці, гадаючи, котра з них смачніша. Наша кров така ж особлива, як і ми самі, і навіть неозброєним оком я розрізняю безліч її відтінків – від яскраво-червоного до темно-вишневого. Я знаю, від чого кров забарвлюється в таку палітру кольорів. Я знаю, що червоною кров робить гемоглобін із різним ступенем насичення киснем. Жодних фокусів, це проста хімія, і саме ця хімія може вас шокувати або налякати до смерті. Ми всі небайдужі до вигляду крові.
Хоча я й бачу її щодня, вона завжди мене збуджує.
Я пожадливим поглядом вивчаю пробірки. Їх доставляють мало не з усього Бостона, привозять з лікарських кабінетів, клінік і сусідньої лікарні. У нас найбільша діагностична лабораторія в місті. Хоч би де ви були у Бостоні, підставивши свою руку під голку лаборанта, можете навіть не сумніватися, що ваша кров, найімовірніше, потрапить сюди. До мене.
Я перебираю пробірки на першому штативі. Усі вони мають етикетки з іменами пацієнтів та їхніх лікарів і датою здачі аналізу. Біля штатива лежать стоси супровідних скерувань. Я беру ці скерування і читаю написані на них імена.
Десь на середині стосу я зупиняюся. Я дивлюся на скерування для Карен Собел, двадцятип’ятилітньої жінки, що мешкає за адресою Кларк Роуд, 7536, у Брукліні. Біла, неодружена. Усі ці відомості я читаю на скеруванні. Там також зазначений її ідентифікаційний код, місце роботи та номер страховки.
Її лікар замовив два аналізи крові: на ВІЛ та сифіліс.
У графі „Діагноз“ написано „Зґвалтування“.
Я знаходжу на штативі пробірку з кров’ю Карен Собел. Вона темно-багряного кольору – кров пораненої тварини. Я тримаю її в руці, кров ще тепла в моїй долоні, і я бачу її, відчуваю її, цю жінку на ім’я Карен. Зламану і нажахану. Вона чекає, поки я по неї прийду.
Зненацька я чую голос, який вириває мене із задуми.
Щойно до моєї лабораторії зайшла Кетрін Корделл.
Вона стоїть так близько, що я можу її торкнутися, варто лише простягнути руку. Я приголомшений, я не очікував побачити її тут, особливо в таку пізню годину – між темрявою і світанком. Лікарі нечасто спускаються до нашого підземного світу, і, побачивши її тут, я відчув раптове збудження. Це те саме, що побачити Персефону, яка спускається до царства Аїда.
Я гадаю, що привело її сюди. Тоді бачу, як вона передає лаборанту за сусіднім столом кілька пробірок із жовтуватою рідиною, чую слова „плевральний вилив“ і розумію, чому вона зволила навідатись до нас. Як і більшість лікарів, вона не довіряє кур’єрам надто цінні аналізи, тому особисто принесла пробірки до лабораторії „Інтерпас“, що підземним тунелем з’єднується з лікарнею „Пілґрім“.
Я дивлюсь, як вона виходить. Вона минає мій робочий стіл. Її плечі опущені, вона важко переставляє ноги, ніби продирається крізь в’язку багнюку. Втома і штучне освітлення роблять її шкіру неприродно блідою, підкреслюють її гострі вилиці. Вона виходить у двері, навіть не здогадуючись, що я спостерігав за нею.
Я дивлюся на пробірку з кров’ю Карен Собел, яку весь цей час тримав у руці, і раптом її кров здається мені безбарвною і неживою. Здобич, навіть не варта мисливця. Не до порівняння із тією, яка щойно пройшла поряд зі мною.
Я досі відчуваю запах Кетрін.
Я повертаюсь до комп’ютера, і в стрічці „Ім’я лікаря“ вводжу „К. Корделл“. На екрані з’являються результати всіх аналізів, які вона замовляла протягом останнього дня. Я бачу, що вона перебуває в лікарні з десятої вечора. Зараз пів на шосту ранку, п’ятниця. Попереду на неї чекає цілий робочий день.