Директор кусає дружину в груди, і вона мимоволі викидає руки перед собою. Це ще дужче заводить його, він б’є її по потилиці й із силою заламує їй руки — свої старі неприятельки. Слуг він теж не любить. Він заганяє в жінку член. З динаміка лунає голосна музика, і тіла несуться вскоки. Дружина директора злегка зірвалася з нарізки, тому так важко вставити лампочку в її патрон. Чоловік — чисто сонний пес, якого не варто було будити й відривати від друзів і партнерів. Свою зброю він носить нижче пояса. Зараз він просто стрельнув. Тепер уже не до спортивних досягнень. Він цілує дружину. Він бризкає їй у вухо словами любові разом зі слиною, квіточка червона цвіла недовго, чи не хочете подякувати йому як слід? Щойно він плескався й борсався в ній, і незабаром його пальці знову витягнуть зі скрипки прекрасні звуки. Чому вона відвертає голову? У природи для всіх нас знайдеться місце! Навіть найменшому члену, хай на такий і нема великого попиту. Чоловік вихлюпнув себе в жінку, він хотів би одного чудового дня знову постати у всій оздобі й утнути з нею в басейні щось найнеймовірніше. Зберігаючи позу плавця, який ось-ось стрибне, директор сповзає із дружини, а його бризки залишаються в ній. Незабаром над нею знову закляпнеться мишоловка домашніх клопотів, і вона знову повернеться туди, звідки прийшла. Сонце зайде ще не скоро. Чоловік вилив із себе свій захват і тепер, впускаючи слину з рота й слиз із ґеніталій, вирушає до ванної кімнати, щоб перебити чимось смак буденщини.