— Елозія? — перепитав Мак, не розуміючи, про що йдеться.
— Добре, тобі не обов’язково називати мене Елозією. Це лише ім’я, яке я люблю, воно має для мене особливе значення, — вона схрестила руки на грудях, підперши однією з них підборіддя, наче розмірковуючи над чимось. — Можеш називати мене так, як називає Нен.
— Що? Ви ж не хочете сказати… — Мак іще більше розгубився. — Ви ж не той Тато, що надіслав листа? Мені що, називати вас Татом?
— Саме так, — сказала вона й усміхнулася, очікуючи на відповідь, начебто Мак справді збирався щось сказати.
— Тепер моя черга, — втрутився в розмову чоловік, років тридцяти на вигляд і зростом трохи нижчий за Мака, — я тут усе ремонтую. Люблю працювати своїми руками, хоча, ці двоє можуть підтвердити, мені подобається порпатися в садку й готувати їсти не менше, ніж їм.
— Судячи із зовнішності, ти, мабуть, із Близького Сходу… Араб? — висловив своє припущення Мак.
— Насправді я зведений брат цієї великої сім’ї. Я — єврей, а точніше, з дому Юди.
— Тобто… — Мака раптом вразила власна здогадка. — Виходить, ти…
— Ісус? Так. Якщо хочеш, можеш мене так називати. Урешті-решт, мене всі так називають, але не таємниця, що я також відгукуюся на імена Джошуа або навіть Єссей.
Мак стояв ошелешений, неспроможний вимовити й слова. Те, що він чув і бачив, не вкладалося в голові. Це було просто неможливо… але він-таки був тут, принаймні йому так здавалося. Несподівано Мак відчув, що непритомніє. Знову наринули емоції, а розум марно намагався впоратися з інформацією. І коли Мак уже був готовий впасти на коліна, до нього наблизилася азіатка, відволікаючи увагу.
— А я — Сарайю, — сказала вона, ледь помітно вклонившись і усміхнувшись, — володарка садів, між іншим.
Думки насувалися одна на одну, поки Мак обмірковував, як на все реагувати. Хто з них Бог? Може, це явлення ангелів або просто галюцинація, а Бог з’явиться пізніше? Тоді йому буде зовсім ніяково. Їх троє, отже, це може бути щось на кшталт Трійці. Дві жінки й чоловік, до того ж не європейці. Утім, звідки така впевненість, що Бог має бути білим? Думки були недоладними, тому Мак вирішив зосередитися на питанні, яке його цікавило найбільше.
— Тоді, — ледве видавив із себе Мак, — хто із вас Бог?
— Я, — всі троє відповіли в унісон.
Мак роздивлявся їх по черзі і, хоча досі не розумів того, що чув і бачив, чомусь одразу їм повірив.
6. ЧАСТИНА ЧИСЛА π
Хай би якою була Божа всемогутність,
Він ніколи не стане абсолютним Володарем,
насамперед Йому властиве бажання обмежити
Себе й поставити на один рівень із людиною.
Жак Еллюль («Анархія і християнство»)
— Ну то що, Маккензі, не стій, роззявивши рота, наче наклав у штани, — не припиняла говорити негритянка, йдучи з ґанку. — Ходімо поспілкуємося, поки я готуватиму вечерю. Але якщо хочеш, можеш зайнятися чим завгодно. За будинком, — вона показала рукою, навіть не глянувши і не притишивши ходи, — біля накриття для човна лежить вудка. Це, якщо захочеш наловити форелі.
Жінка зупинилася біля дверей, щоб поцілувати Ісуса.
— Тільки пам’ятай, — вона озирнулася й глянула на Мака, – сам будеш чистити те, що впіймаєш.
Негритянка усміхнулася й зникла в хижі, тримаючи в руках пальто Мака й пістолет — двома пальцями й на витягнутій руці.
Мак і далі стояв на місці, справді з відкритим ротом і непідробним подивом на обличчі. Він не помітив, як підійшов Ісус і поклав руку йому на плече. Сарайю, здавалося, просто зникла.
— Вона дивовижна, правда ж? — вигукнув Ісус, усміхаючись.
Мак подивився на нього, хитаючи головою.
— Зі мною все гаразд? Невже я повинен повірити, що Бог – це велика чорношкіра жінка із сумнівним почуттям гумору?
Ісус розсміявся.
— Із нею не занудьгуєш. Ти завжди можеш очікувати від неї кілька несподіванок. Вона полюбляє дивувати і, якщо ти цього ще не помітив, знає, коли це робити найкраще.
— Справді? — запитав Мак, і далі хитаючи головою так, наче нічого не міг вдіяти зі своїми сумнівами. — Що ж мені тепер робити?
— Ти нічого не мусиш робити. Роби, що заманеться, — Ісус замовк, потім заговорив знову в намірі допомогти Маку зробити вибір. — Я, наприклад, теслюю, Сарайю працює в саду, а ти можеш половити рибу, покататися на каное або ж побути в будинку й просто поговорити з Татом.