Бухарін був останньою визначною постаттю зі старої більшовицької гвардії. Він був членом ленінського Політбюро. Пізніше, після усунення Зінов’єва, він став керівником Комінтерну. В боротьбі проти Троцького Бухарін був спільником Сталіна. То був останній великий теоретик комуністичного робітничого руху. Таку людину, як Бухарін, не можна було ліквідувати без процесу, просто в адміністративному порядку. Чому ж досі не було процесу? Він очікувався майже рік. Чи, може, Бухарін відмовився від складання фіктивних зізнань? Чи просто не став співпрацювати? Але вони мали досить засобів для того, щоб примусити людей грати доручені їм ролі. Які то були способи, я тоді ще не знав. Але якщо їм не могли противитися такі, як Муралов, той велетень, як же міг їм чинити супротив Бухарін, котрий був слабкою людиною з делікатною головою вченого. Фізичних катувань він довго витримати не міг. Тож чому зволікали з процесом?
Заарештували Ягоду, багаторічного начальника ДПУ. Як ми всі ненавиділи цю людину! Засновник ЧК Фелікс Едмундович Дзержинский був чоловіком твердим і безжальним. Але ніхто не міг відмовити йому в чесності. Уже навіть шляхетні риси його обличчя свідчили про це. Його наступник Менжинський мав вигляд науковця.
Під його керівництвом ще не доходило до великих дурниць. За часів Ягоди народні маси зненавиділи ДПУ. Ніхто вже не визнавав наявності в діяльності ДПУ доброї волі. У часи громадянської війни багато хоробрих революціонерів пішли до ЧК. Робочі люди вбачали в ЧК меч революції. З часів Ягоди кожна пристойна людина уникала контактів з ДПУ. Фотокартки Ягоди рідко з’являлися в газетах. Риси його обличчя були підступні й жорстокі. То були риси бюрократа й безжального вбивці. Він нагадував німецького Гіммлера. Вся країна раділа, коли після процесу Зінов’єва його було знято, а пізніше заарештовано. Всі вбачали в тому сигнал, що Сталін зрозумів фіктивний характер процесу й притягнув Ягоду до відповідальності. Ми від щирого серця вітали призначення Єжова. Але як же ми були невдовзі розчаровані. Те, що сталося за Єжова, уже не було просто брутальним катуванням уявних ворогів режиму. Це вже був довершений ідіотизм режиму, який систематично підривав своє коріння в народі.
Але навіщо було заарештовано Ягоду? Чи й він має виступити в показовому процесі? То було б цікаво. Він, принаймні, мусив добре знати, як готують звинувачуваних до того, щоб вони повторяли на публічних показових процесах облудні звинувачення проти самих себе. Чи, може, знайомство з тими методами нічим йому не допоможе? Чи техніка гебістів виявиться ефективною в застосуванні її до власного вождя?
Дуже важко було щось зрозуміти. Очікуваний процес Бухаріна мав бути логічним завершенням усіх тих процесів. Стара гвардія революції була б у такий спосіб винищена до передостаннього чоловіка. Останнім був САМ, той що в Кремлі. Але Ягода? Що він мав спільного зі старими більшовиками? Чи не буде вже сама його поява на тій лаві підсудних поганбленням пам’яті мучеників революції?
А може, вже не дійде до процесу Бухаріна? Можливо, Сталін, нарешті, второпав, які рани завдала чистка державі? Можливо, перелом наступить уже зараз?
Я вже нічого не розумів і був змучений очікуванням. Встав і почав приводити свої речі в порядок. Мою увагу привернули хутряні рукавиці, які Лаура Михайлівна передала мені в листопаді. Чому саме хутряні рукавиці? Мене ж не висилають до таборів. Лаура Михайлівна помилилася. Я приліг й почав приміряти ті рукавиці. Щось зашелестіло всередині. Я підскочив, як від електричного удару. Узяв уламок скла й розпоров рукавицю. Всередині був шматок цигаркового паперу. Я розгорнув його й прочитав:
«Єва на волі, в Австрії. Також і Вікі (то був Євин брат) місяць тому повернувся до Відня. Дорогий Алексе, ми сподіваємось і на твоє швидке повернення, але будь обережним. Зроби зупинку по дорозі додому в Празі і дай нам про це знати. Про твій арешт уже знає цілий світ як і про те, що ти комуніст. Знають про це й ті, кому не треба про це знати, а саме поліція».
Я вже не міг влежати спокійно. Виявляється, що всі вже виїхали й очікують на мене. Чи то не риторика? Чи мала Лаура Михайлівна підстави для написання листа в той спосіб? Чи цікавилася моєю справою у прокурора, як я свого часу цікавився справою її дочки?