З приходом Гітлера до влади я вирішив з Германії емігрувати.
У 1935 році, проживаючи в Лондоні, я прийняв запрошення переїхати до Радянського Союзу на роботу в Український фізико-технічний інститут у Харкові. Там я заснував лабораторію ударних напруг і був її науковим керівником. У тісній співпраці зі швидкозростаючим колективом молодих наукових працівників, із яких четверо захистили при мені кандидатські дисертації, я продовжив з ним подальший розвиток та вдосконалення імпульсної методики і спорудив найбільший на той час у світі агрегат на 5 мільйонів вольт. На ньому ми вели різні роботи в галузі ядерної фізики і швидких часток.
Цим роботам передувала низка трудомістких будівельних і підготовчих робіт. Моя діяльність у Харківському фізико-технічному інституті охоплює період з червня 1935 року аж до евакуації на схід під час війни у вересні 1941 року.
Так ці роботи були перервані.
У 1936 році клопотався про надання мені радянського громадянства і був прийнятий 9 лютого 1937 року.
Одружився в Харкові в 1936 році. У квітні 1940 року мені було присуджено ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації. У вересні 1941 року був із сім’єю евакуйований в числі робітників УФТІ й працював в Уфі, в Київському інституті фізики і математики АН УРСР старшим науковим співробітником. За постановою Уряду СРСР у 1943 році був відряджений в Уральську філію АН СРСР, у Свердловськ, для виконання спецзавдання, де я лишався до кінця 1945 року старшим науковим співробітником лабораторії № 2 АН СРСР аж до організації лабораторії при Головміськбуді в Москві, начальником якої я був з початку 1946 року до цих пір.
Вересень 1952 р.
Ще в 20-х роках у світі фахівців Ланге вже мав загальновизнане ім’я завдяки своїм відчайдушним експериментам. Він встановив пристрій для вивчення грозових розрядів на горі Монте Женерозо поблизу м. Лугано, що мало на меті за допомогою блискавки провести експерименти щодо розщеплення ядра (14 — 16 млн. вольт). Над 1200 метровою прірвою гірського масиву Женерозо була встановлена 800 метрова антена, що під час монтажу багато разів переривалася. Під час монтажних робіт у горах один із учасників — науковець Урбан — зірвався й загинув.
У Харкові Ланге конструював компактні високовольтні розрядні трубки, на основі яких створював нейтронні генератори та джерела рентгенівського випромінювання. Збудував найбільшій на той час у світі генератор Маркса на напругу 5 мільйонів вольт.
Ланге — єдиний з іноземних вчених УФТІ, що не був ні арештований, ні висланий. Ось як пояснює це інститутська легенда.
Після прийняття радянського громадянства Ланге був викликаний військкоматом на медичну комісію. На комісії він виділявся серед інших допризовників своїм солідним віком, поганим знанням мови, незграбністю та незугарністю. Коли з’явилася підозра на плоскостопість, лікарі попросили його вмочити ногу в таз з водою і зробити відбиток ступні на підлозі. Замість цього Ланге перевернув таз, наступивши на його край. Цим вчинком було покладено край довготерпінню лікарів, вони зателефонували до НКВС і повідомили про те, що в них знаходиться підозрілий допризовник, який щойно здійснив акт шкідництва. Оперативний загін не заставив себе довго чекати. Подивившись на паспорт Ланге і на нього самого, командир суворо запитав: «Чи немає у вас ще якогось документ? Немає? Тоді одягайтеся, громадянин Лангет, поїдете з ними». Коли ж Ланге почав натягувати штани, то намацав у кишені ще одного документа і простягнув його оперативникові. Той почав його недбало читати.
Зненацька його обличчя помертвіло. З непідробним жахом він протягнув документа назад зі словами: «Вибачте, товаришу Ланге», — і позадкував до дверей, козиряючи та кланяючись, потім прожогом кинувся за двері, щасливий від того, що вирвався з такої халепи.
Що ж сталося? Німецьких антифашистів зустрічали в країні з великою честю. Якось Сталін був у доброму гуморі й особисто підписав невеликій партії прибулих фахівців посвідчення особи, в яких вказувалося на необхідність усім радянським і партійним органам всіляко сприяти пред’явникам посвідчень. Цей підпис, мабуть, і послужив тією індульгенцією, що вберегла Ланге від пекла.
У 1941 році Ланге евакуювався і разом із лабораторією влився в Київський інститут фізики та математики, що знаходився на той час в Уфі. Там йому вдалося здійснити свою мрію — спорудити розроблену ще в Харкові центрифугу. В 1943 р. він разом з центрифугою опиняється в Уральському фізико-технічному інституті в Свердловську, а з 1945 року — у лабораторії № 2 в Москві. Згодом він очолив у Москві лабораторію № 4, замасковану під НДІ Головміськбуду. В кінці 40-х Лабораторію № 4 розформовують, її устаткування та персонал передають у лабораторію № 2, а самого Ланге спроваджують до Дніпропетровська викладати фізику студентам.