Чайковського 6 кв. 3. Жовтня 1943 року.
У 1934 році вийшла заміж за Конрада Вайсельберга. У 1936 році у неї народився син, якого на честь Вайсберга було названо Олександром.
Харламов Олександр Конрадович (25.12.1936)
Автобіографія. Я, Харламов Олександр Конрадович, народився в сім’ї австрійського громадянина Вайльсельберга Конрада Бернардовича і українки Микало Ганни Давидівни. Моє дитинство минуло в селі Михайлівці Запорізької області. Там я закінчив перший клас початкової школи в 1945 році. Потім переїхав до Харкова, де мешкаю і зараз. Закінчив середню школу, технікум, політехнічний інститут (вечірнє відділення). Працював автослюсарем, інженером-конструктором. Зараз працюю заступником головного технолога заводу.
Одружений, маю сина, доньку та двох онуків.
Єдиний на сьогодні живий персонаж книги Вайсберга. Коли його батька розстріляли, він був немовлям. Мати боялася за його життя і змінила його прізвище на Микало, а при одруженні порадила йому взяти прізвище нареченої. Так він став Харламовим.
Федорова Маргарита Федорівна (Сергеєва) (12.07.1907 — 1988)
Фізик. Народилася в Ленінграді. У 1927 р. поступила в Ленінградський політехнічний інститут. У 1932 р. перевелася в Харківський механіко-машинобудівний інститут, який закінчила в 1932 році за спеціальністю «фізика». Після закінчення інституту працювала в Українському фізико-технічному інституті науковим співробітником. У 1934 році поступила в аспірантуру, яку закінчила в 1937 році. Після закінчення аспірантури працювала на дослідній станції глибокого охолодження. У 1941 році евакуювалася до Кемерово, де працювала на азотно-туковому заводі. З 1946 року Федорова працює старшим науковим працівником УФТІ. В 1950 році захистила кандидатську дисертацію.
Наукова діяльність Маргарити Федорівни відноситься до досліджень з адсорбції газів при низьких температурах і тискові.
З 1974 року на пенсії.
Пятигорський Лазар Мойсеєвич (17.05.1909 — 12 06.1993)
Фізик-теоретик. Народився в с. Фундуклеївка Одеської області.
У 1931 році закінчив Харківський фізико-хіміко-математичний інститут, математичний факультет (пізніше Харківський держуніверситет).
З 1931 року працює в УФТІ аспірантом. У 1936 році закінчує аспірантуру й продовжує працювати в теоретичному відділі УФТІ до евакуації.
Одночасно веде викладацьку роботу. 1931–1935 рр. — старший викладач ХДУ, 1935–1940 рр. — завідуючий кафедрою теоретичної фізики, 1940–1941 рр. — старший викладач ХДУ.
У 1937 році в Москві у видавництві ГОНТИ вийшла «Механіка», видана П’ятигорським у співавторстві з Л. Ландау.
В евакуації — старший викладач Об’єднаного українського головного університету (Кзил-Орда, Казахстан).
З 1944 року знову в УФТІ. У 1955 році захищає кандидатську дисертацію.
У 1956 році переводиться під Москву в Менделєєво.
Корець Мойсей Абрамович (12.10.1908–1984)
Народився в Севастополі. Коли йому було 8–9 років сім’я переїхала до Сімферополя. У 1926 році Корець поступає до Ленінградського політехнічного інституту на фізико-математичний факультет. На початок 30-х відноситься його знайомство з Ландау та перші «проби пера» в журналі «Знание — сила».
Будучи на 4-му курсі (1932) Корець завідує кафедрою фізики в Комвузі ім. Сталіна в колишньому Таврійському палаці. Після закінчення фізико-технічного інституту деякий час працює в Свердловському фізико-технічному інституті, потім, на запрошення Ландау, перебирається до Харкова, де обіймає посаду інженера теоретичного відділу і, за сумісництвом, асистента Ландау в місцевому університеті.
В наприкінці 1935 року Кореця було заарештовано і невдовзі звільнено й поновлено на роботі в УФТІ.
У 1937 р Корець слідом за Ландау переїздить в Москву, де в 1938 р. працює в Московському педагогічному інституті.
27 квітня 1938 року був знову арештований і звільнений лише в 1952 році. В кінці 50-х живе в Москві й працює в журналі «Природа».
Рябінін Юрій Миколайович (26.09.1908 — 25.03.1986)
Доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Ленінської премії.
Народився в Петербурзі. Закінчив фізико-механічний факультет Ленінградського політехнічного інституту в 1930 році. З 1927 по 1930 рр. працював в Ленінградському фізико-технічному інституті.
З 1930 року — Українському фізико-технічному інституті. Працював у кріогенній лабораторії Шубникова.
Наукові роботи присвячені фізиці низьких температур. Брав участь в оборонній тематиці. У 1935 році працював старшим інженером ДСГО.
З 1936 року — керівник спецлабораторії в Дніпропетровському фізикотехнічному інституті. У тому ж році переходить на роботу в московський Інститут хімічних і фізичних досліджень.