Торнуєв Дмитро Іванович (1894–?)
Оглядова довідка за архівно-слідчою справою № 12032 на Торнуєва Дмитра Івановича, 1894 р.н., уродженця села Торопець Калінінської обл. росіянин, к/чл. КПРС, з середньою освітою, к. працівник УНКВС у Харківській обл., який до арешту працював заст. нач. сектора кадрів комітету у справах кінематографії і проживав у м. Москві.
Торнуєва заарештовано 10 травня 1941 року УНКВС у Московській обл. за порушення соціалістичної законності в слідчій роботі і 31 травня 1941 р. військовим трибуналом військ НКВС Київського воєнного округу Торнуєв на підставі ст. 206-17 п. «б» УК УРСР був засуджений до вищої міри кримінального покарання — розстрілу.
За вироком Торнуєва визнано винним у фальсифікації слідчих матеріалів і порушенні процесуальних норм при розслідуванні справ про контрреволюційні злочини.
Визначенням Військової колегії Верховного Суду СРСР від 9 жовтня 1941 року вибрана щодо Торнуєва вища міра покарання замінена на 10 років ВТТ.
Архівно-слідча справа № 12032 на Торнуєва зберігається в обліково-архівному відділі УКДБ Харківської області.
18 квітня 1959 року. Помічник воєнного прокурора у Харківській області полковник юстиції Райхман.
Рейхман Лев Йосипович (1901–?)
Оглядова довідка за архівно-слідчою справою № 975092 щодо звинувачення Рейхмана Льва Йосиповича, 1901 р. народження, уродженець м. Чернігів, до арешту — нач. 7 відділу ГУДБ НКВС СРСР.
25 січня 1940 року Військовою колегією Верховного суду СРСР Рейхман за ст.ст. 58-1 «а» і 58-11 КК РРФСР засуджений до ВМП.
Вирок приведено до виконання 26.01.1940 р.
…робота на відповідальних посадах в органах НКВС УРСР, згодом нач. ГУДБ НКВС СРСР у своїй діяльності проводив ворожу роботу, спрямовану на винищення партійно-радянських кадрів і збереження від розгрому контрреволюційних формувань.
Рейхман арештований 24.10.1938 р., на наступний день він уже повністю визнав себе винним.
У судовому засіданні Рейхман також повністю визнав себе винним у всьому, опріч шпигунства, і підтвердив свої свідчення, дані на попередньому слідстві.
Із свідчень Рейхмана видно, що в Харків у серпні 1937 року він був посланий Леплевським із ворожими намірами.
Рейхман у своїх свідченнях розповів про кілька фактів своєї шкідницької діяльності в Донбасі та Києві, однак його ворожа діяльність у Харківській області слідством деталізована не була, за його свідченнями ніхто із арештованих не проходить.
Рейхман про Харків лише показав, що за 1937 рік по Харківській області «трійкою» було розглянуто справи на 9 850 чоловік. Із них
засуджено до розстрілу 3 450 чол., а всі інші — до різних строків покарання.
До справи додана копія доповідної записки Рейхмана від лютого 1938 року, адресованої Єжову, в якій Рейхман вказує, що Харківщина ще продовжує бути значно засміченою ворожими елементами.
Він вказує, що ним узято на облік 12 154 чоловік ворожих елементів, із яких намічено до арешту в першу чергу 3 748 чоловік. У зв’язку з цим він просить Єжова виділити додатковий ліміт на Харківську область в обсязі 8 000 чоловік, із них по 1 категорії 3 000 чол., по другій — 5 000 чол.
Цю свою доповідну записку Рейхман на слідстві пояснив таким чином:
У лютому 1938 року в м. Києві скликалася оперативна нарада під керівництвом Єжова, який на цій нараді, заслухавши доповіді з місць, заявив, що по Україні треба ще розстріляти тисяч тридцять. Тоді ж ним було запропоновано скласти додаткові заявки на ліміти, що він і зробив.
Слідство у справі Рейхмана велося в Москві.
Воєнний прокурор ГВП майор юстиції Зиков 7 квітня 1955 р.
Копія вірна: Пом. військового прокурора КВО у Харківській області Полковник юстиції Райхман
Дрешер Григорій Мойсейович (04.10.1905–?)
З 1935 року в Харкові — оперуповноважений, пом. начальника відділення, начальник відділення III відділу ХОУ НКВС. Арештований 21.04.1938 р. Слідство вів Шнайдер. Звинувачений у контрреволюційній діяльності. 28.03.1939 р. справу щодо звинувачення припинено.
Іллюстрації
Олександр Вайсберг і його домогосподарка Ганна Давидівна Мікало (в книзі Олена). Фото зроблено у деклількох метрах від під’їзду будинку, де мешкав Вайсберг. 1933 р.
Під’їзд будинку, де мешкав Вайсберг (вул Чайковського 14)
Головній корпус, спорудження якого було приурочене до офіційного відкриття інстітуту, яку відбулося 7 лістопада 1930 рорку до 13-з роковін Жовтневої революції. В ньому містілася кріогенна лабораторія, а також кабінети Шубнікова і Вайсберга.