Ейнштейн припинив дзюрити і, відійшовши від стебнованого покривала, просякнутого сечею, зухвало подивився на Трейвіса.
Той раніше вже чув історії про котів та собак, які висловлювали своє крайнє незадоволення, викидаючи такі ось фортелі. Ще коли він був власником агентства нерухомості, одна з агенток залишила свою карликову коллі в конурці й поїхала у двотижневу відпустку. Коли вона повернулася і випустила собачку, та помстилася їй, обдзюривши її улюблене крісло та ліжко.
Але Ейнштейн був не простим псом. Враховуючи його надзвичайний інтелект, його вчинок викликав ще більше обурення, ніж якби він був звичайним псом.
Трейвіс розсердився. Він підійшов до пса і промовив:
— Цього я тобі не пробачу.
Ейнштейн зіскочив з матраца. Розуміючи, що він зараз спробує втекти з кімнати, Трейвіс позадкував і зачинив двері. Бачачи, що шлях до втечі відрізаний, Ейнштейн одразу ж розвернувся і побіг у дальній куток спальні, де зупинився навпроти шафи.
— Досить бігати, — суворо сказав Трейвіс, розмотуючи повідець.
Ейнштейн відступив у куток.
Зігнувшись і розставивши руки, щоб той не проскочив, Трейвіс нарешті схопив ретривера і причепив повідець до ошийника.
— Ха!
Ейнштейн боязко зіщулився в кутку, опустив голову і затремтів.
Відчуття перемоги швидко минуло. Трейвіс збентежено стояв над собакою, бачачи, як тремтять його боки, а коли Ейнштейн тихо, майже беззвучно заскавчав від страху, Трейвіс, жаліючи і намагаючись заспокоїти ретривера, погладив його і сказав:
— Це ж для твого блага, ти ж знаєш. Краще не жартувати з такими речами, як чумка або сказ. Це не боляче, друже, присягаюся.
Пес не дивився на Трейвіса і не слухав його.
Погладжуючи Ейнштейна, Трейвіс відчув, що той тремтить так сильно, що, здавалося, ось-ось розсиплеться. Він уважно дивився на ретривера, розмірковуючи про все це, а тоді запитав:
— В лабораторії… тобі робили багато уколів? Тобі було боляче? Це через них ти боїшся вакцинації?
Ейнштейн продовжував вити.
Попри спротив, Трейвіс витягнув пса з кутка, щоб той міг помахати хвостом у відповідь. Відпустивши повідець, Трейвіс обома руками взяв Ейнштейна за голову і підняв її, щоби подивитися йому в очі.
— Тобі робили болючі уколи?
«Так».
— Тому ти так боїшся ветеринара?
Продовжуючи тремтіти, пес гавкнув один раз.
— Тобі робили болючі уколи, але ти їх не боїшся?
«Ні».
— Тоді чому ти так поводишся?
Ейнштейн лише витріщався на нього й у відчаї нестерпно вив.
Нора відкрила двері й заглянула у спальню.
— Ти вже одягнув на нього повідець? — За мить вона додала: — Фу! Що тут трапилося?
Продовжуючи тримати пса за голову і не відводячи від нього погляду, Трейвіс пояснив:
— Ейнштейн відкрито висловив своє невдоволення.
— Занадто відкрито, — погодилася Нора, підійшла до ліжка і почала знімати брудне покривало, ковдру та простирадла.
Намагаючись зрозуміти поведінку собаки, Трейвіс промовив:
— Ейнштейне, якщо ти не боїшся уколів… тоді кого — ветеринара?
«Ні».
Трейвіс у збентеженні продумував наступне питання, поки Нора стягувала простирадла з матраца.
Ейнштейн тремтів.
Раптом Трейвіса осяйнуло, і він зрозумів причину страху та впертості пса, а відтак подумки вилаяв себе за тупоголовість.
— Чорт забирай, звісно ж! Ти боїшся не самого ветеринара, а тих, кого він може проінформувати про тебе.
Ейнштейн уже не так тремтів і швидко метляв хвостом.
— Якщо тебе шукають вчені з лабораторії — а так воно і є, бо ти — найважливіша лабораторна тварина в історії людства, — то вони вже повідомили всіх ветеринарів штату, еге ж? Кожного ветеринара… всі притулки… й агентства з ліцензування собак.
Ейнштейн знову несамовито заметляв хвостом, а тремтів уже менше.
Нора обійшла ліжко і зупинилася біля Трейвіса.
— Але золотисті ретривери — це одна із двох-трьох найпопулярніших пород. Ветеринари та чиновники, котрі видають свідоцтва для собак, постійно з ними стикаються. Якщо наш геній приховає свій інтелект і вдаватиме дурноголового песика…
— А він це добре вміє.
— …тоді вони не дізнаються, що це і є їхній утікач.
«Ні, дізнаються», — наполягав Ейнштейн.
Трейвіс запитав у ретривера:
— Що ти маєш на увазі? Ти хочеш сказати, що вони можуть якимось чином тебе розпізнати?
«Так».
— Яким чином? — поцікавилася Нора.
— Якась мітка? — уточнив Трейвіс.
«Так».
— Десь під шерстю? — запитала Нора.