— І змінив наші життя.
— Кардинально змінив. Ми любимо його, як свою дитину, — сказав Трейвіс. Помітивши вдячний погляд ретривера, він відчув, як у нього клубок застряг у горлі.
— Ми будемо боротися за нього, як він боровся за нас. Ми — сім’я. Ми будемо жити разом… або разом помремо.
Погладивши ретривера, Гаррісон промовив:
— Вас шукатимуть не лише вчені й поліція.
— Та істота, — погодився Трейвіс і кивнув.
Ейнштейн затремтів.
— Тихо, тихо, — Гаррісон заспокоїв ретривера, погладжуючи його, а потім звернувся до Трейвіса: — Як ви гадаєте, що то за істота? Бо ваш опис нічогісінько не пояснює.
— Що б це не було, але то не Боже створіння, — відповів Трейвіс. — Це справа людських рук, результат якихось досліджень рекомбінантних ДНК. Один лише Бог знає, що вони там хімічили і навіщо. Але вони створили цю істоту.
— І, здається, вона наділена неймовірними здібностями знаходити вас.
— Знаходити Ейнштейна, — виправила Нора.
— Тому нам треба втікати, — промовив Трейвіс. — Далеко.
— Для цього потрібні гроші, але банки відкриються не раніше ніж через дванадцять годин, — промовив Гаррісон. — Якщо ви хочете дременути, гадаю, ви це плануєте зробити сьогодні.
— Ось тут нам і потрібна допомога, — сказав Трейвіс.
Нора відкрила гаманець і дістала дві чекові книжки — свою і Трейвіса.
— Гаррісоне, ми б хотіли виписати на ваше ім’я два чеки: один — я, а другий — Трейвіс. У нього там лише три тисячі, але в цьому ж банку він відкрив депозитний рахунок зі значною сумою. Вони мають право переводити кошти, щоб запобігти овердрафту. На моєму рахунку так само. Якщо ми дамо вам один із чеків Трейвіса на двадцять тисяч заднім числом, начебто до всіх цих неприємностей, і один із мого рахунку також на двадцять тисяч, ви могли би покласти ці кошти на свій рахунок. Коли все буде зроблено, ви можете придбати вісім касових чеків, кожен на п’ять тисяч, і надіслати їх нам.
Трейвіс додав:
— Поліція розшукуватиме мене, бо захоче допитати, але вони побачать, що я не вбивав Теда Гокні, адже жодна людина не могла б його так вительбушити. Тому вони навряд чи заарештують мої рахунки.
— Якщо за експериментами, в результаті яких з’явилися Ейнштейн і ця істота, стоять федеральні органи, то вони швидко вас знайдуть і можуть заморозити ваші рахунки, — промовив Гаррісон.
— Можливо. Ми живемо в одному місті, тому банк зніме кошти з мого рахунку не пізніше понеділка.
— І як ви обходитиметеся без грошей, поки я не надішлю вам сорок тисяч?
— У нас є готівка і дорожні чеки, що залишилися після нашого медового місяця, — промовила Нора.
— І мої кредитки, — додав Трейвіс.
— Вони зможуть знайти вас за кредитними картками і дорожніми чеками.
— Я знаю, — відповів Трейвіс. — Тому ми знімемо гроші в місті, де не плануємо залишатися, і якнайшвидше накиваємо звідти п’ятами.
— Після того як я придбаю касові чеки на сорок тисяч, куди їх надсилати?
— Я триматиму зв’язок по телефону, — відповів Трейвіс, сідаючи на диван біля Нори. — Щось придумаємо.
— Як щодо інших ваших із Норою активів?
— Пізніше про це подбаємо, — відповіла жінка.
Гаррісон спохмурнів.
— Трейвісе, перед вашим від’їздом ви можете підписати документ, який дозволить мені представляти вас у будь-яких юридичних справах. Якщо хтось спробує заморозити ваші або Норині активи, я захищатиму їх до останнього, але не буду вистромлятися доти, доки не випливе те, що ми пов’язані.
— Гадаю, що активам Нори поки що нічого не загрожує. Ми нікому не говорили про весілля, крім вас. Сусіди повідомлять поліції, що я втік із якоюсь жінкою. Але вони її не знають. Ви комусь про нас розповідали?
— Лише моїй секретарці місіс Ешкрофт, але вона вміє тримати язика за зубами.
— Тоді гаразд, — сказав Трейвіс. — Навряд чи поліція дізнається про те, що ми одружились, тож нескоро добереться до Нори. Але коли вони вийдуть на неї, то дізнаються, що ви — її юрист. Якщо вони почнуть моніторити рух коштів на моїх рахунках, щоб знайти мене, то виявлять ті двадцять тисяч, які я вам заплатив, і почнуть вас розшукувати…
— Це мене анітрохи не зупинить, — відповів Гаррісон.
— Можливо, — сказав Трейвіс. — Але щойно вони знайдуть зв’язок між мною, вами і Норою, то встановлять за вами пильне спостереження. Якщо це трапиться… то коли ми зателефонуємо, ви повинні одразу ж нам про це сказати, покласти слухавку й перервати з нами всі контакти.
— Я це чудово розумію, — сказав юрист.
— Гаррісоне, вам не треба в це встрягати, — промовила Нора. — Ми й так багато від вас вимагаємо.