Вона відкрила двері, щоб сісти за кермо. Наступної миті Нора відчула, як чоловік у синьому пуловері заштовхує її на сусіднє сидіння, а сам усідається за кермо.
— Якщо ти, суко, закричиш, — сказав він, — я випущу тобі кишки.
Нора відчула, як її боку діткнувся револьвер.
Усе ж вона мимовільно зойкнула і хотіла було пролізти далі через переднє сидіння, а тоді чкурнути через пасажирські двері справа. Але, почувши його брутальний і грубий голос, Нора завагалася. Їй здалося, що він радше вистрелить їй у спину, ніж відпустить.
Чоловік грюкнув дверима з її боку, і тепер Нора залишилася з ним віч-на-віч. На допомогу не було кого кликати. Вона в прямому сенсі виявилася відгородженою від світу дощовою завісою, через яку ніхто не міг побачити, що робиться в машині. Втім, на парковці й так нікого не було, а саму парковку з вулиці не було видно, тому їй усе одно ніхто не зміг би допомогти.
Нападник виявився м’язистим велетнем, але Нору лякали не його габарити. У нього було широке спокійне обличчя, на якому годі було щось прочитати; ця байдужість, яка зовсім не в’язалась із ситуацією, лякала Нору. Але ще страшнішими були його очі: зелені — і холодні.
— Хто ви? — запитала Нора, намагаючись приховати свій страх, щоб не збуджувати чоловіка. А він, здавалося, балансував на тонкій межі.
— Чого ви хочете від мене?
— Собаку.
«Грабіжник, — подумала Нора. — Ні, ґвалтівник. Або вбивця-психопат». Вона ані на мить не припустила, що це може бути урядовий агент: хто ж іще розшукуватиме пса? Ніхто ж не знає про його існування.
— Ви про що? — запитала Нора.
Чоловік ще сильніше, аж до болю тикнув Нору в бік дулом револьвера. Вона одразу ж стривожилася за свою дитину.
— Добре, вочевидь, якщо ви знаєте про собаку, то немає сенсу ходити коло та навколо.
— Згоден.
Чоловік говорив так тихо, що вона ледь чула його крізь стукіт дощових крапель об дах пікапа і лобове скло.
Він зняв з Нори капюшон, розстебнув блискавку і провів руками по її грудях і животу. На мить вона злякалася, бо подумала, що він хоче її зґвалтувати.
Натомість він сказав:
— Цей Вайнгольд — акушер-гінеколог. Що з тобою? В тебе якась клята венерична хвороба чи ти вагітна?
Чоловік ледь не сплюнув при словах «венерична хвороба», наче його нудило від самих цих слів.
— Ви не урядовий агент, — механічно промовила Нора.
— Я запитав, суко, — майже прошепотів чоловік. Він підсунувся до неї ближче і знову почав штрикати револьвером. У салоні було волого. Шум дощу і парке повітря створювали майже нестерпну клаустрофобічну атмосферу. — То що з тобою? Герпес, сифіліс, гонорея чи якась інша зараза? Чи ти вагітна?
Гадаючи, що вагітність захистить її від насилля, на яке чоловік був здатний, Нора сказала:
— Я готуюсь стати матір’ю. Я на третьому місяці.
В очах у чоловіка щось ворухнулося, неначе у дитячому калейдоскопі змінився орнамент, складений зі шматочків зеленого скла різних відтінків.
Нора одразу ж подумала, що зізнатися йому у своїй вагітності було найгіршою ідеєю, але не знала чому.
Вона згадала про «вальтер» 38-го калібру, що лежав у бардачку. Звісно, вона не могла відкрити бардачок, схопити пістолет і застрелити негідника, поки той не встиг натиснути на гашетку. Але їй слід постійно чекати щасливої нагоди, якоїсь необачності з його боку, коли їй випаде шанс ухопити зброю.
Раптом Нора відчула, що він лізе на неї, і знову подумала, що він хоче її зґвалтувати серед білого дня, хай і під покровом дощу. За мить вона зрозуміла, що він просто міняється з нею місцями, змушуючи її сісти за кермо, а сам перебирається на пасажирське сидіння, тримаючи її на мушці.
— Поїхали, — наказав чоловік.
— Куди?
— До тебе додому.
— Але…
— Закрийся і заводь машину.
Тепер чоловік сидів навпроти бардачка. Щоб дістати пістолет, їй довелось би тягнутися через нього, а цього він ніколи не дозволить.
Нора вирішила, що будь-якою ціною контролюватиме свій страх, який швидко наростав, але зараз вона відчула, що їй треба також боротися з відчаєм.
Вона завела мотор, виїхала з парковки на вулицю і повернула направо.
Двірники на лобовому склі гупали в унісон з її серцем. Вона не знала, що шумить голосніше — надокучливий дощ чи кров у її вухах.